Канцлер Німеччини Олаф Шольц перебував під наглядом Штазі

Новообраний канцлер Німеччини Олаф Шольц на початку своєї політичної кар’єри перебував під наглядом служби держбезпеки Німецької Демократичної Республіки, відомої як Штазі

За даними видання Bild, Міністерство державної безпеки НДР збирало інформацію про Олафа Шольца протягом багатьох років, коли він був членом молодіжної організації СДПН у 1980-х роках. При цьому Штазі цікавилось поїздками Шольца у НДР, а також займалося стеженням за молодим політиком та адвокатом у Гамбурзі.

 

Як повідомляють журналісти, західні агенти Штазі під кодовими іменами "Кугель", "Густав", "Гізберт", "Конрад", "Хольм", "Хейне" та "Удо" повідомляли не менше 19 разів у період з 1978 по 1987 рік про Шольца та його про юридичну діяльність у Західний Німеччині. Відповідно до їхньої інформації, розвідник НДР "Кугель", викритий у 1993 році, надав не менше дванадцяти донесень із посиланнями на Шольца.

При цьому Bild підкреслює, що деяка інформація, яка стосувалася Шольца, пересилалася Штазі до КДБ.

Водночас голова Союзу асоціацій жертв комуністичної тиранії (UOKG) Дітер Домбровскі не бачить приводу для скандалу через контакти Шольца, які призвели до стеження Штазі, інформує RDN.

"У період розрядки Jusos вважали НДР взірцем для наслідування; тоді це було стандартом. Олаф Шольц зробив те саме, що й усі Jusos", – заявив Домбровскі.

Сам Олаф Штольц прокоментував: "Звичайно, я знаю той факт, що за мною також шпигували. Це некрасиво, але так воно і є".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.