Блогера Заліска оштрафували за порушення карантину під час «голодної туси»

Скандального чернівецького блогера Олександра Заліска оштрафували на 17 тис. грн за порушення карантину під час так званої «голодної туси». Сам блогер не з'явився на судове засідання, замість нього прийшов адвокат, який заявив, що обвинувачений визнає свою вину.

Інформацію про штраф Заліску ZAXID.NET повідомив суддя Галицького райсуду Олег Юрків, який і розглядав цю справу.

 

"Засідання суду відбулось 13 січня. Обвинуваченого Олександра Засліка не було під час розгляду справи. Натомість його адвокат заявив, що обвинувачений визнає свою вину і погоджується на мінімальне покарання. За порушення карантину йому призначено покарання у вигляді 17 тис. грн штрафу", – розповів суддя Галицького райсуду Олег Юрків.


Інцидент з "голодною тусою" трапився у Будинку вчених у Львові 27 листопада. Тоді у День пам'яті жертв Голодоморів 29-річний блогер з Чернівців Олександро Заліско влаштував вечірку в честь свого дня народження. Резонансу святкування набуло завдяки скандальній історії в Instagram ведучого Володимира Остапчука, який опублікував фото зі столу вечірки й підписав "Голодна туса".

Після розголосу у ЗМІ львівська мерія закрила Будинок вчених, хоча адміністрація будівлі заявляла про обман з боку організаторів вечірки, які замість святкування звичайного дня народження на 40 осіб влаштували еротичну вечірку на 100 людей у стилі БДСМ із залученням сторонніх артистів.

Цим інцидентом також зацікавилася поліція. А 29 листопада на організатора вечірки Олександра Заліска склали протокол за порушення карантинних обмежень за ч.1 ст.44-3 КУпАП.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.