У Харкові відновили меморіальну дошку Юрію Шевельову, розбиту за часів Януковича-Кернеса

У Харкові відкрили відновлену меморіальну дошку визначному українському громадському діячеві та мовознавцеві Юрію Шевельову, яка була розбита за часів Януковича, у 2013 році.

Урочисте відкриття відбулося в День соборності, 22 січня, на будинку на вулиці Сумській, 17, де в 1915-1943 роках жив Шевельов, повідомляє Новинарня.

 

На подію зібралися десятки представників громадськості, українських патріотів.

"Для мене це відновлення історичної справедливості. Нарешті пам'ять видатного харків'янина буде гідно вшанована. Це могли і мали зробити набагато раніше. Не перший раз вже громадськість намагалася відновити цю дошку", — сказав представник громадської організації "Світанок" Вадим Поздняков у коментарі "Суспільному".

За його словами, на відновлення дошки витратили понад 80 тисяч гривень, які вдалося зібрати завдяки громадськості.

Дошка цього разу зроблена не з граніту, а з антивандального матеріалу – щоб її не можна було розбити, як минулого разу.

Для додаткового захисту дошки планують встановити камери відеоспостереження.

"На жаль, до дня народження пана Шевельова просто не встигали [відкрити] – через те, що скульптори трішки довго робили. І ми вирішили, що День соборності — дуже хороший день для відкриття. Ми на сході України відкриваємо дошку видатному українському діячу, мовознавцю. І показуємо тим самим, у тому числі, що Харків — це Україна", – сказав Поздняков.

Він подякував усім причетним до роботи над відновленим меморіальним об'єктом.

 

Меморіальну дошку Юрію Шевельову в Харкові на вул. Сумській, 17 встановили за кошти громадськості 4 вересня 2013 року. Та вже 25 вересня її розбили нібито комунальники на очах у журналістів. Того ж дня Харківська міська рада під керівництвом проросійського мера Геннадія Кернеса скасувала рішення топонімічної комісії про встановлення дошки.

Про збір коштів на відновлення дошки Шевельову представниця громадської організації Міла Денчик повідомила в соцмережі 27 квітня 2021 року. Необхідну суму зібрали за десять днів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.