Каталонія помилує тисячу відьом

Парламент Каталонії ухвалив резолюцію про помилування до тисячі людей, більшість із яких жінки, яких засудили за чаклунство в регіоні 400 років тому.

Про це повідомляє The Guardian.

 

Президент уряду Каталонії Пере Арагонес назвав полювання на відьом "узаконеним феміцидом". Іспанські історики встановили, що Каталонія була одним із перших регіонів Європи, де почали полювати на відьом.

За словами Пау Кастель, професора сучасної історії Барселонського університету, відьом часто звинувачували в раптових смертях дітей або стихійних лихах і неврожаях. Підозрюваними переважно були практикуючі традиційну медицину або незалежні жінки.

Деякі каталонські села наймали своїх мисливців за відьмами. Однією з таких була Джоан Казабрухас у селі Саллент, чиї звинувачення призвели до повішення 33 жінок. Коли згодом інквізиція виявила, що більшість жінок були невинними, Казабрухас спалили. На відміну від решти Європи, відьом у Каталонії частіше вішали, а не спалювали на багатті — можливо, це було дешевше і не потребувало дров.

Найбільш сумнозвісний судовий процес в Іспанії за звинуваченням у чаклунстві відбувся в селі Сугаррамурді в Наваррі — стверджувалося, що чоловіки та жінки, зокрема священники, займалися чаклунством у великій печері.

До аналогічних кроків із помилування відьом вже вдалися в Шотландії, Швейцарії та Норвегії — після того, як понад 100 європейських істориків підписали маніфест під назвою "Вони не були відьмами, вони були жінками". Між 1580 та 1630 роками близько 50 тисяч людей по всій Європі засудили до страти за "чаклунство", приблизно 80% з них становили жінки.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.