«UA: Культура» запрошує до створення фільму про Григорія Сковороду

Суспільний канал "UA: Культура" оголосив мистецький конкурс на створення документального проєкту з робочою назвою "Сковорода 300".

Про це повідомляє Суспільне.

 

"Проєкт буде присвячений трьохсотій річниці з дня народження видатного українського філософа-містика, богослова, поета і педагога Григорія Савича Сковороди. "UA: Культура" пропонує креативним командам відобразити історії з життя Сковороди, а також навести приклади існування його творчого доробку сьогодні, у сучасному просторі", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, цільова аудиторія фільму — телеглядачі, які цікавляться історією та культурними процесами в Україні загалом і постаттю Григорія Сковороди зокрема. Такі, які залюбки приймають інформацію про ключових культурних постатей сучасності через медіаконтент і потребують більше інформації про особистості, що формували культуру України.

Хронометраж — від 70 до 90 хвилин. Бюджет — до 1,5 млн грн з урахуванням податків та зборів.

Повідомляється також, що прем'єру фільму планують показати 3 грудня 2022 року, у день пам'яті Григорія Сковороди, на каналі "UA: Культура".

До розгляду приймаються пропозиції на виробництво, за результатами реалізації яких до 1 листопада 2022 року (включно) створюються та передаються майстер-копії документального фільму, комплект вихідних та інформаційних матеріалів та майнові права на фільм. Документація про мистецький конкурс розміщена за посиланням.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.