Посольство Китаю з нагоди Року Тигра запрошує на онлайн-виставку про Теракотову армію

Посольство Китаю в Україні з нагоди Нового року за китайським календарем запрошує українців відвідати яскраву онлайн-виставку «Цінь – минуле та сьогодення Теракотової армії».

Як повідомили Укрінформу у пресслужбі посольства, виставка поєднує у собі традиції китайського Нового року, звичаї народів України та китайської провінції Шеньсі, а також багато інших культурних елементів.

 

"Щоб у період Свята весни – Нового Року за китайським календарем – створити для українських друзів радісну новорічну атмосферу, Посольство КНР в Україні та Департамент культури та туризму провінції Шеньсі, за підтримки Державного агентства розвитку туризму України, проведуть онлайн-виставку сучасного мистецтва "Цінь – минуле та сьогодення Теракотової армії".

Запрошуємо вас відвідати віртуальний яскравий світ Теракотових воїнів та відкрити для себе дивовижну культуру Китаю без обмежень у часі та просторі", - йдеться у повідомленні.

Китайські дипломати пояснили, що народ династії Цінь у третьому столітті до Р.Х. створив скарб історії та культури світового рівня – теракотові статуї воїнів та бойових коней у гробницях імператора Цінь Ши Хуан ді, які справили на світ колосальне враження та вплив.

Виставка охоплює історію виявлення та створення Теракотової армії та представляє її художню унікальність за допомогою сучасних інноваційних технологій. Тематично її поділено на 7 частин: "Спіраль історії", "Від минулого до сьогодення", "Мистецтво давнини", "Майстерність культур Китаю та Заходу", "Візит у Шеньсі", "Створювати нове, повертаючись до старого" та "Дивовижний ритм".


Виставку, яка проходитиме з 1 лютого до квітня 2022 року, можна відвідати за посиланням.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.