На Хмельниччині невідомі знесли погруддя енкаведисту Антону Одусі

У Славуті на Хмельниччині знесли пам’ятник енкаведисту Антону Одусі. У регіоні він відомий розстрілами воїнів УПА та катуванням полонених.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив співзасновник проєкту "Декомунізація. Україна" Вадим Позняков, передає Локальна історія.

 

Активіст підкреслив, що Антон Одуха особисто катував та вбивав вояків УПА, "а бійці його загону вбивали навіть українських дітей".

До того ж, за інформацією Познякова, у Славуті біля краєзнавчого музею стоїть ще одне погруддя енкаведисту.

"Загальна кількість об'єктів на Хмельниччині дуже велика. Як для демонтажу так і вулиць перейменувати треба ще дуже багато. Це мене дуже дивує, враховуючи, який західний це регіон", – написав Вадим Позняков.

Водночас видання Zaxid.net повідомило, що повалення пам'ятника енкаведисту Одусі розслідує поліція.

 

За даними журналістів, у четвер, 3 лютого, невідомі звалили у Славуті погруддя енкаведисту Антону Одусі. Наразі поліція встановлює причетних до цього осіб.

Відомо, що до міськради Славути неодноразово зверталися мешканці з проханням демонтувати пам'ятник з огляду на закон про декомунізацію, втім цього так і не було зроблено.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.