На Львівщині відреставрували костел біля Підгорецького замку

На Львівщині у межах програми «Велика реставрація» завершено ремонтно-реставраційні роботи в костелі Св. Йосифа, пам'ятці архітектури національного значення 1763 р., розташованій біля Підгорецького замку

Про це у Фейсбуці повідомила пресслужба Львівської галереї мистецтв ім. Б. Возницького.

 

Зазначається, що з вересня по грудень 2021 року в межах президентської програми "Велике будівництво" провели реставрацію та протиаварійні роботи в храмі Св. Йосифа у с. Підгірці, Бродівського району, Львівської області (церкви Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ). Це пам'ятка архітектури національного значення, збудована 1763 р.

Зокрема, підрядник відновив сходи в захристію храму, які були повністю втрачені та вивів з аварійного стану центральні сходи з частковою заміною втрачених елементів. Відновлено втрачений тиньк на фасаді, 90% карнизів та тяг повністю відтворено згідно з автентичним лекалам, ще 10% тяг виведено з аварійного стану.

Повністю демонтували аварійний дах, натомість покрили костел мідними листами, встановили ринви і водостічні труби. Окрім того, було встановлено охоронну та пожежну сигналізацію та захист від блискавки. Додатково зроблено освітлення периметру території храму та змонтовано систему відеонагляду.

Вартість робіт становила майже 23 млн грн. Підрядник – ТОВ "Креативна фабрика "Вікторія".

Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ, давніше костел святого Йосифа – пам'ятка християнської архітектури XVIII ст. в селі Підгірці. Створена в бароковому стилі як частина палацового ансамблю. Збудована у формі барокової ротонди на замовлення Вацлава Петра Жевуського як родова усипальниця. Головний фасад будівлі прикрашений портиком з 14 колон коринфського ордера.

Також тут були встановлені вісім скульптур святих (наразі їх сім, одну втратили під час обстрілу в 1944 році) роботи Себастьяна Фесінгера і Йосипа Лебласа. З 2013 року в храмі молиться громада УГКЦ, яка має за покровителя Миколая Чарнецького і новомучеників УГКЦ, а з 2014 сюди передані Владикою Михаїлом Колтуном мощі святого, які зберігаються у храмі й досі.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.