"Після Польщі - так мені здається - вірити в московські ідеали може тільки останній дурень і останній негідник. На жаль, не знаю, яке враження справила Польща на народи СРСР і цілого табору".

Куди не кинь оком, скрізь вас оточує брехня. Не було Голодомору, не було УПА, не було Бандери, не було Помаранчової революції. Нічого не було. Був Сталін, Путін, Медведів, п'ята колона і Табачник. Ви міняєте шкуру, як хамелеон, залежно від того, що вам вигідно під дану пору або що вигідно вашим північним шефам. Насправді ж, ви маєте програму, але тримаєте її в секреті. Це тактика не політичної партії, а мафії.

У нас було кілька шляхів отримування самвидаву. Перший, дуже перевірений спосіб — це були українські комуністи з Канади. У Києві в ті часи відбувалися кожного року курси української мови. І нам завжди вдавалося включити у ті групи кількох «своїх»...

Сидячи в політичних таборах, ми "перетрубили" гори томів «Истории России» Соловйова, Ключевського, Покровського - півтора погонного метра книжок. Але виявляється, що вся ця історія - у вигляді ідеологем - вміщається на одній стрінці, та ще й великими літерами!