Спецпроект

Анонс: виставка до 100-річчя Михайла Сороки

До 100-річчя від дня народження політв'язня Михайла Сороки працівниками Державного архіву Тернопільської області підготовлена документальна виставка: "Михайло Сорока - ідейний патріарх політв'язнів".

Про це повідомляє портал Nter.

У першому розділі виставки представлені документи періоду навчання Михайла Сороки в Тернопільській українській державній гімназії. Цікавими для відвідувачів будуть річні табелі успішності Української державної гімназії в м. Тернополі з оцінками Михайла Сороки та Катерини Зарицької (майбутньої дружини політв'язня, з яким вона прожила тільки кілька місяців, а потім вони переписувалися з-за ґрат - ІП), табель з оцінками Михайла Сороки за 1926-1927 навчальний рік, список учителів гімназії за підписом Мирона Зарицького - батька Катерини Зарицької, вчителя Михайла Сороки.

Окремим розділом представлені статті та публікації у пресі та часописах минулих років про Михайла Сороку, вшанування пам'яті про нього. Особливої уваги заслуговують спогади про Михайла Сороку його сучасників: Кремнярівської Марії, Караванського Святослава, Радигіна Анатоля, Шифріна Аврама, та ін.

Завершує виставку розділ, який представлений матеріалами про перепоховання Михайла Сороки 1991 р. на Личаківському цвинтарі. Сюди також входять матеріали, що розповідають про Катерину Зарицьку.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.