Спецпроект

Анонс: виставка до 100-річчя Михайла Сороки

До 100-річчя від дня народження політв'язня Михайла Сороки працівниками Державного архіву Тернопільської області підготовлена документальна виставка: "Михайло Сорока - ідейний патріарх політв'язнів".

Про це повідомляє портал Nter.

У першому розділі виставки представлені документи періоду навчання Михайла Сороки в Тернопільській українській державній гімназії. Цікавими для відвідувачів будуть річні табелі успішності Української державної гімназії в м. Тернополі з оцінками Михайла Сороки та Катерини Зарицької (майбутньої дружини політв'язня, з яким вона прожила тільки кілька місяців, а потім вони переписувалися з-за ґрат - ІП), табель з оцінками Михайла Сороки за 1926-1927 навчальний рік, список учителів гімназії за підписом Мирона Зарицького - батька Катерини Зарицької, вчителя Михайла Сороки.

Окремим розділом представлені статті та публікації у пресі та часописах минулих років про Михайла Сороку, вшанування пам'яті про нього. Особливої уваги заслуговують спогади про Михайла Сороку його сучасників: Кремнярівської Марії, Караванського Святослава, Радигіна Анатоля, Шифріна Аврама, та ін.

Завершує виставку розділ, який представлений матеріалами про перепоховання Михайла Сороки 1991 р. на Личаківському цвинтарі. Сюди також входять матеріали, що розповідають про Катерину Зарицьку.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.