Спецпроект

Анонс: виставка до 100-річчя Михайла Сороки

До 100-річчя від дня народження політв'язня Михайла Сороки працівниками Державного архіву Тернопільської області підготовлена документальна виставка: "Михайло Сорока - ідейний патріарх політв'язнів".

Про це повідомляє портал Nter.

У першому розділі виставки представлені документи періоду навчання Михайла Сороки в Тернопільській українській державній гімназії. Цікавими для відвідувачів будуть річні табелі успішності Української державної гімназії в м. Тернополі з оцінками Михайла Сороки та Катерини Зарицької (майбутньої дружини політв'язня, з яким вона прожила тільки кілька місяців, а потім вони переписувалися з-за ґрат - ІП), табель з оцінками Михайла Сороки за 1926-1927 навчальний рік, список учителів гімназії за підписом Мирона Зарицького - батька Катерини Зарицької, вчителя Михайла Сороки.

Окремим розділом представлені статті та публікації у пресі та часописах минулих років про Михайла Сороку, вшанування пам'яті про нього. Особливої уваги заслуговують спогади про Михайла Сороку його сучасників: Кремнярівської Марії, Караванського Святослава, Радигіна Анатоля, Шифріна Аврама, та ін.

Завершує виставку розділ, який представлений матеріалами про перепоховання Михайла Сороки 1991 р. на Личаківському цвинтарі. Сюди також входять матеріали, що розповідають про Катерину Зарицьку.

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.