Спецпроект

Анонс: виставка до 100-річчя Михайла Сороки

До 100-річчя від дня народження політв'язня Михайла Сороки працівниками Державного архіву Тернопільської області підготовлена документальна виставка: "Михайло Сорока - ідейний патріарх політв'язнів".

Про це повідомляє портал Nter.

У першому розділі виставки представлені документи періоду навчання Михайла Сороки в Тернопільській українській державній гімназії. Цікавими для відвідувачів будуть річні табелі успішності Української державної гімназії в м. Тернополі з оцінками Михайла Сороки та Катерини Зарицької (майбутньої дружини політв'язня, з яким вона прожила тільки кілька місяців, а потім вони переписувалися з-за ґрат - ІП), табель з оцінками Михайла Сороки за 1926-1927 навчальний рік, список учителів гімназії за підписом Мирона Зарицького - батька Катерини Зарицької, вчителя Михайла Сороки.

Окремим розділом представлені статті та публікації у пресі та часописах минулих років про Михайла Сороку, вшанування пам'яті про нього. Особливої уваги заслуговують спогади про Михайла Сороку його сучасників: Кремнярівської Марії, Караванського Святослава, Радигіна Анатоля, Шифріна Аврама, та ін.

Завершує виставку розділ, який представлений матеріалами про перепоховання Михайла Сороки 1991 р. на Личаківському цвинтарі. Сюди також входять матеріали, що розповідають про Катерину Зарицьку.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".