Члени Наукового товариства імені Шевченка на фотокартках Київського губернського жандармського управління

У грудні 1873 року у Львові було засноване Наукове товариство імені Шевченка. Оскільки діяльність товариства, яке на науковій основі обґрунтовувало віковічне право України на самостійність, визнавалася царською владою загрозливою для державного устрою імперії, документи щодо його функціонування та відносно його учасників відклалися у жандармських фондах. Серед документів, зібраних Київським ГЖУ під час стеження та переслідування членів українського руху, зберігаються фотокартки низки провідних діячів товариства.

Будівлю "Українського клубу" 1908-1914 рр. виставили на приватизацію

Будівля належить до пам’яток культурної спадщини, у 1908-1914 роках у ній містилася літературно-художня організація "Український клуб".

Група “Першого грудня” застерігає від колапсу української науки

Інтелектуали називають тривожною ситуацію у сфері управління наукою в Україні.

АНОНС: онлайн-дискусія “Українсько-польський діалог півстоліття тому і тепер”

Письменники, дослідники, інтелектуали дискутуватимуть про українсько-польський діалог і його можливе майбутнє

АНОНС: У "Мистецькому арсеналі" — дискусія "Український бомонд 20-х років"

28 жовтня "Мистецький арсенал" запрошує долучитися до дискусії про українську творчу інтелігенцію 20-х років минулого століття. Про митців, які вірили, що можна створити українську культуру на "периферії Радянського Союзу".

Вийшла книга інтелектуалів із групи “Першого грудня”

У Києві презентували “Слово про свободу та відповідальність”. У збірці — тексти групи “Першого грудня”. Звернення та міркування впливових інтелектуалів впродовж останніх 7 років, під час яких відбулися ключові зміни в новітній історії країни.

АНОНС: Інтелектуали з групи "Першого грудня" представлять "Слово про свободу і відповідальність"

Що потрібно Україні та українцям на шляху до свободи? Публічна розмова із відомими інтелектуалами, учасниками Ініціативної групи "Першого грудня" з нагоди публікації книги "Слово про свободу і відповідальність"

"Ми не хочемо бути заручниками історії", — публічні інтелектуали про зміни польської політики пам’яті. ВІДЕО

За 25 років у польському парламенті не було жодного традиційного націоналіста з правого боку. А тепер з’явились. Польща сама ще не до кінця усвідомила, які це матиме наслідки для міжнаціональньго діалогу. Про них та про те, як далі шукати порозуміння, говорили польський та український публічні інтелектуали Кшиштоф Становський та Йосип Зісельс на панельній дискусії "Рецидиви несвободи. Зміни польської політики пам’яті".