Вийшла книга інтелектуалів із групи “Першого грудня”

У Києві презентували “Слово про свободу та відповідальність”. У збірці — тексти групи “Першого грудня”. Звернення та міркування впливових інтелектуалів впродовж останніх 7 років, під час яких відбулися ключові зміни в новітній історії країни.

Про це "Історичній правді" повідомили в секретаріаті Ініціативної групи.

Гузар міркує, що таке бути українцем, Брюховецький називає покоління, яке змінить країну, Захаров пояснює співвідношення між правом і справедливістю, Маринович осмислює спадщину минулого, Зісельс пише про шлях до свободи, а Панченко про роздержавлення людини, Сверстюк дає напрямні громадянському суспільству, а Горбулін прогнозує розвиток України, Гаврилишин пропонує декларацію обов’язків людини. 

"Наша праця і ця книга — про те, як ми бачимо життєві орієнтири для нашого суспільства. Водночас ми прагнемо дати поштовх до об’єднання всіх людей, які хочуть доброго і гідного життя в Україні і навколо неї", — ці слова Хартії вільної людини, програмного документу Групи "Першого грудня" характеризують і 7 років роботи групи, і представлену нині книгу і життєве кредо авторів.

 

Авторами книги є 17 осіб, що належать чи належали до групи: В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Семен Глузман, Володимир Горбулін, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Всеволод Речицький, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків.

Збірку, що вийшла у видавництві "Дух і літера" презентували 25 жовтня у Києві в Інформаційній агенції "УКРІНФОРМ".

У презентації взяли участь автори: Мирослав Маринович, Йосип Зісельс, Євген Захаров і Володимир Панченко, а також керівник проекту Іван Васюник, видавець головний редактор видавництва "Дух і літера" Леонід Фінберг, упорядники книги Олена Шарговська та Ярина Ясиневич. представлять книгу "Слово про свободу і відповідальність".

"Це книга, до якої можна і треба повертатися. Для натхнення, для пошуку відповідей, для мотивації і розради. Що потрібно Україні та українцям на шляху до свободи? Які виклики громадянської відповідальності? Тексти групи "Першого грудня" не претендують на всеохопні відповіді, але дають поштовх для власного осмислення країни, суспільства, себе як громадянина і людини", — пояснюють упорядники книги.

До книги "Слово про свободу та відповідальність. Ініціативна група "Першого грудня" у документах і текстах" увійшли програмні документи та ключові тексти учасників. Протягом понад семи років роботи Група видала низку звернень та заяв, які охоплюють широке коло тем духовного поступу держави, її морального й політичного розвитку. Звернення спрямовані переважно до народу України, а також до керівництва держави та європейських лідерів і громадськості. Другу частину збірки складають тексти — статті та інтерв’ю — учасників Ініціативної групи.

З нагоди презентації книги учасники групи "Першого грудня" Володимир Панченко, Євген Захаров, Йосип Зісельс та Мирослав Маринович прочитали серію лекцій "Про свободу і відповідальність" для студентів столичних вишів: Київського національного університету будівництва і архітектури, Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова та Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Нагадаємо, що створена у двадцяту річницю референдуму ініціативна група "Першого грудня", до якої входять чільні представники національної інтелігенції: В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків, має на меті домогтися встановлення в країні нових правил.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці