Вийшла книга інтелектуалів із групи “Першого грудня”

У Києві презентували “Слово про свободу та відповідальність”. У збірці — тексти групи “Першого грудня”. Звернення та міркування впливових інтелектуалів впродовж останніх 7 років, під час яких відбулися ключові зміни в новітній історії країни.

Про це "Історичній правді" повідомили в секретаріаті Ініціативної групи.

Гузар міркує, що таке бути українцем, Брюховецький називає покоління, яке змінить країну, Захаров пояснює співвідношення між правом і справедливістю, Маринович осмислює спадщину минулого, Зісельс пише про шлях до свободи, а Панченко про роздержавлення людини, Сверстюк дає напрямні громадянському суспільству, а Горбулін прогнозує розвиток України, Гаврилишин пропонує декларацію обов’язків людини. 

"Наша праця і ця книга — про те, як ми бачимо життєві орієнтири для нашого суспільства. Водночас ми прагнемо дати поштовх до об’єднання всіх людей, які хочуть доброго і гідного життя в Україні і навколо неї", — ці слова Хартії вільної людини, програмного документу Групи "Першого грудня" характеризують і 7 років роботи групи, і представлену нині книгу і життєве кредо авторів.

 

Авторами книги є 17 осіб, що належать чи належали до групи: В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Семен Глузман, Володимир Горбулін, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Всеволод Речицький, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків.

Збірку, що вийшла у видавництві "Дух і літера" презентували 25 жовтня у Києві в Інформаційній агенції "УКРІНФОРМ".

У презентації взяли участь автори: Мирослав Маринович, Йосип Зісельс, Євген Захаров і Володимир Панченко, а також керівник проекту Іван Васюник, видавець головний редактор видавництва "Дух і літера" Леонід Фінберг, упорядники книги Олена Шарговська та Ярина Ясиневич. представлять книгу "Слово про свободу і відповідальність".

"Це книга, до якої можна і треба повертатися. Для натхнення, для пошуку відповідей, для мотивації і розради. Що потрібно Україні та українцям на шляху до свободи? Які виклики громадянської відповідальності? Тексти групи "Першого грудня" не претендують на всеохопні відповіді, але дають поштовх для власного осмислення країни, суспільства, себе як громадянина і людини", — пояснюють упорядники книги.

До книги "Слово про свободу та відповідальність. Ініціативна група "Першого грудня" у документах і текстах" увійшли програмні документи та ключові тексти учасників. Протягом понад семи років роботи Група видала низку звернень та заяв, які охоплюють широке коло тем духовного поступу держави, її морального й політичного розвитку. Звернення спрямовані переважно до народу України, а також до керівництва держави та європейських лідерів і громадськості. Другу частину збірки складають тексти — статті та інтерв’ю — учасників Ініціативної групи.

З нагоди презентації книги учасники групи "Першого грудня" Володимир Панченко, Євген Захаров, Йосип Зісельс та Мирослав Маринович прочитали серію лекцій "Про свободу і відповідальність" для студентів столичних вишів: Київського національного університету будівництва і архітектури, Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова та Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Нагадаємо, що створена у двадцяту річницю референдуму ініціативна група "Першого грудня", до якої входять чільні представники національної інтелігенції: В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків, має на меті домогтися встановлення в країні нових правил.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.