АНОНС: Інтелектуали з групи "Першого грудня" представлять "Слово про свободу і відповідальність"

Що потрібно Україні та українцям на шляху до свободи? Публічна розмова із відомими інтелектуалами, учасниками Ініціативної групи "Першого грудня" з нагоди публікації книги "Слово про свободу і відповідальність"

Учасники ініціативної групи "Першого грудня" Мирослав Маринович, Йосип Зісельс, Євген Захаров і Юрій Щербак представлять книгу "Слово про свободу і відповідальність".

До збірки, що побачила світ у видавництві "Дух і літера" увійшли програмні документи Ініціативної групи "Першого грудня".

 

Протягом понад семи років Група видала низку звернень та заяв, які охоплюють широке коло тем духовного поступу держави, її морального й політичного розвитку. Звернення спрямовані переважно до народу України, а також до керівництва держави та європейських лідерів і громадськості. Другу частину збірки складають тексти — статті та інтерв’ю — учасників Ініціативної групи.

Учасники події:

  • Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету, черговий головуючий Ініціативної групи "Першого грудня";
  • Йосип Зісельс, керівник конгресу національних громад України, учасник Ініціативної групи "Першого грудня";
  • Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, учасник Ініціативної групи "Першого грудня";
  • Юрій Щербак, письменник, голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, учасник Ініціативної групи "Першого грудня".

Модерує Ярина Ясиневич, громадська діячка, співупорядниця книги.

Нагадаємо, що створена у двадцяту річницю референдуму ініціативна група "Першого грудня", до якої ввійшли чільні представники національної інтелігенції: В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків, має на меті домогтися встановлення в країні нових правил гри.

25 жовтня, четвер, 13.00

Місце: Інформаційна агенція Укрінформ, 2 поверх (Київ, вул. Б. Хмельницького 8/16).

Вхід вільний.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.