АНОНС: Інтелектуали з групи "Першого грудня" представлять "Слово про свободу і відповідальність"

Що потрібно Україні та українцям на шляху до свободи? Публічна розмова із відомими інтелектуалами, учасниками Ініціативної групи "Першого грудня" з нагоди публікації книги "Слово про свободу і відповідальність"

Учасники ініціативної групи "Першого грудня" Мирослав Маринович, Йосип Зісельс, Євген Захаров і Юрій Щербак представлять книгу "Слово про свободу і відповідальність".

До збірки, що побачила світ у видавництві "Дух і літера" увійшли програмні документи Ініціативної групи "Першого грудня".

 

Протягом понад семи років Група видала низку звернень та заяв, які охоплюють широке коло тем духовного поступу держави, її морального й політичного розвитку. Звернення спрямовані переважно до народу України, а також до керівництва держави та європейських лідерів і громадськості. Другу частину збірки складають тексти — статті та інтерв’ю — учасників Ініціативної групи.

Учасники події:

  • Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету, черговий головуючий Ініціативної групи "Першого грудня";
  • Йосип Зісельс, керівник конгресу національних громад України, учасник Ініціативної групи "Першого грудня";
  • Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, учасник Ініціативної групи "Першого грудня";
  • Юрій Щербак, письменник, голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, учасник Ініціативної групи "Першого грудня".

Модерує Ярина Ясиневич, громадська діячка, співупорядниця книги.

Нагадаємо, що створена у двадцяту річницю референдуму ініціативна група "Першого грудня", до якої ввійшли чільні представники національної інтелігенції: В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків, має на меті домогтися встановлення в країні нових правил гри.

25 жовтня, четвер, 13.00

Місце: Інформаційна агенція Укрінформ, 2 поверх (Київ, вул. Б. Хмельницького 8/16).

Вхід вільний.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.