Будівлю на території Києво-Печерської лаври повернули державі

27 лютого корпус №19 Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" остаточно повернули у державну власність.

Про це повідомляє Міністерство культури і стратегічних комунікацій.

Виконання рішення Верховного суду про звільнення приміщення громадською організацією "Українське товариство охорони пам'яток історії та культури" (УТОПІК) здійснили державні виконавці за участю правоохоронних органів для забезпечення громадського порядку.

"У цьому приміщенні будуть працювати реставратори та фахівці із захисту та збереження культурної спадщини, яким зараз не вистачає місця для роботи. Виконання рішення суду спрямоване на реалізацію стратегічних завдань зі збереження та ефективного використання об'єктів культурної спадщини", — зазначив заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв.

Корпус № 19, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, перебуває у державній власності та знаходиться на балансі національного заповідника.

З 1996 року приміщення було передане УТОПІК у безоплатне користування для розміщення фондів Національного музею народної архітектури та побуту України, а частину корпусу УТОПІК використовувало для своєї діяльності, яка не пов'язана з розміщенням фондів.

Пізніше, у квітня 2023 року, на виконання постанови Кабінету міністрів було скасовано рішення про передачу корпусу в користування УТОПІК, але громадська організація звернулася до Господарського суду, який ухвалив рішення на її користь.

Проте 9 жовтня Північний апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу за позовом Національного заповідника, скасувавши передачу приміщення.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".