Будівлю на території Києво-Печерської лаври повернули державі

27 лютого корпус №19 Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" остаточно повернули у державну власність.

Про це повідомляє Міністерство культури і стратегічних комунікацій.

Виконання рішення Верховного суду про звільнення приміщення громадською організацією "Українське товариство охорони пам'яток історії та культури" (УТОПІК) здійснили державні виконавці за участю правоохоронних органів для забезпечення громадського порядку.

"У цьому приміщенні будуть працювати реставратори та фахівці із захисту та збереження культурної спадщини, яким зараз не вистачає місця для роботи. Виконання рішення суду спрямоване на реалізацію стратегічних завдань зі збереження та ефективного використання об'єктів культурної спадщини", — зазначив заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв.

Корпус № 19, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, перебуває у державній власності та знаходиться на балансі національного заповідника.

З 1996 року приміщення було передане УТОПІК у безоплатне користування для розміщення фондів Національного музею народної архітектури та побуту України, а частину корпусу УТОПІК використовувало для своєї діяльності, яка не пов'язана з розміщенням фондів.

Пізніше, у квітня 2023 року, на виконання постанови Кабінету міністрів було скасовано рішення про передачу корпусу в користування УТОПІК, але громадська організація звернулася до Господарського суду, який ухвалив рішення на її користь.

Проте 9 жовтня Північний апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу за позовом Національного заповідника, скасувавши передачу приміщення.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".