Максима Остапенка звільнили з посади гендиректора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра"

Міністерство культури та стратегічних комунікацій звільнило директора заповідника "Києво-Печерська лавра" Максима Остапенка.

Про це повідомили на сайті МКСК

За даними МКСК, Остапенка звільнили "у зв'язку з неналежним виконанням умов контракту та виявленими порушеннями у діяльності заповідника" на підставі доповідної записки директора Департаменту захисту та збереження культурної спадщини МКСК Володимира Шорнікова.

"На початку травня гендиректору заповідника була оголошена догана, з якою він був ознайомлений особисто. Догана була оголошена на підставі звіту Робочої групи МКСК, утвореної для вивчення поточного стану обліку, використання та збереження державного майна, яке перебуває в оперативному управлінні заповідника. Робоча група також перевіряла дотримання меж і режимів використання території та буферної зони об'єкта культурної спадщини", — йдеться у повідомленні міністерства.

Натомість Максим Остапенко опублікував на своїй фейсбук-сторінці наказ про звільнення, зазначивши, що йому не надали жодних пояснень:

"Поки ми готували масштабну виставку в Лаврі, я отримав новину, яка була несподіванкою — наказом Міністерство культури та стратегічних комунікацій України мене звільнено з посади керівника Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра". Без пояснень. Без попереджень. Без жодних офіційних зауважень щодо моєї роботи. Останні тижні ширились чутки про закулісну боротьбу за контроль над Лаврою. Ми відчували тиск. Очевидно, комусь стало незручно від того, що ми вголос говорили про необхідність очищення Лаври від імперських наративів. Комусь заважала правда. Комусь — наша принциповість".

Звільнений з посади генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко має намір оскаржити у суді рішення міністра культури та стратегічних 

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".