Максима Остапенка звільнили з посади гендиректора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра"

Міністерство культури та стратегічних комунікацій звільнило директора заповідника "Києво-Печерська лавра" Максима Остапенка.

Про це повідомили на сайті МКСК. 

За даними МКСК, Остапенка звільнили "у зв'язку з неналежним виконанням умов контракту та виявленими порушеннями у діяльності заповідника" на підставі доповідної записки директора Департаменту захисту та збереження культурної спадщини МКСК Володимира Шорнікова.

"На початку травня гендиректору заповідника була оголошена догана, з якою він був ознайомлений особисто. Догана була оголошена на підставі звіту Робочої групи МКСК, утвореної для вивчення поточного стану обліку, використання та збереження державного майна, яке перебуває в оперативному управлінні заповідника. Робоча група також перевіряла дотримання меж і режимів використання території та буферної зони об'єкта культурної спадщини", — йдеться у повідомленні міністерства.

Натомість Максим Остапенко опублікував на своїй фейсбук-сторінці наказ про звільнення, зазначивши, що йому не надали жодних пояснень:

"Поки ми готували масштабну виставку в Лаврі, я отримав новину, яка була несподіванкою — наказом Міністерство культури та стратегічних комунікацій України мене звільнено з посади керівника Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра". Без пояснень. Без попереджень. Без жодних офіційних зауважень щодо моєї роботи. Останні тижні ширились чутки про закулісну боротьбу за контроль над Лаврою. Ми відчували тиск. Очевидно, комусь стало незручно від того, що ми вголос говорили про необхідність очищення Лаври від імперських наративів. Комусь заважала правда. Комусь — наша принциповість".

Звільнений з посади генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко має намір оскаржити у суді рішення міністра культури та стратегічних 

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".