24 квітня 1918

24 квітня 1918: Кримське питання

Українська Народна Республіка своїм законом про національно-персональну автономію доказала свою до найвищого ступеня посунену національну толеранцію.

Телеграф приніс для нас дуже втішні відомости. Наші військові частини, при допомозі німецького війська, заняли головні стратегичні пункти і ця обставина дозволяє нам сподіватись, що в найближчих днях большовицька авантюра буде ліквідована.

З огляду на це кримське питання набірає незвичайної ваги для Української Народньої Республіки.

Український народ за останні два століття вів вперту і постійну боротьбу за північне і східне побережжя Чорного моря.

З ліквідацією кримського ханства російський уряд вів централістичну політику в відношенню до кримських татар, давніх мешканців Кримського Півострова, політику утисків і переслідовань, як національних, так також релігійних змагань татарського народу, що і було причиною, що татари цілями сотнями тисяч покидали рідний край, щоби осісти в єдиновірній Турції.

На покинуті землі пішла кольонізаційна хвиля українського народа, яка при допомозі плуга докотилась до північного підніжжя Кримських гір.

Тепер національно-територіяльне розміщення татар і українців таке, що національна територія татар обмежилась до південно-прибережньої смуги Криму, все що на північ покрила собою українська кольонізаційна хвиля.

Кількість людности і простір татарської національної території є того рода, що кримсько-татарська нація не може бути здібною до утворення самостійної державної організації і мусять опертись о якусь сильнішу державу, забезпечивши собі всю ширину національних прав і повноту національного розвію.

Такою найбільш демократичною державою може бути тільки Українська Народня Республіка, з якою Кримський півостров звʼязаний як найтісніще територіяльно і геоґрафично.

Українська Народня Республіка своїм законом про національно-персональну автономію доказала свою до найвищого ступеня посунену національну толеранцію, тож кримські татари, яким Україна не може заперечити прав на національне самовизначення може буть спокійна, що Українська Народня Республіка зробить з кримської національної території державний організм, звязаний з Україною в тісну федерацію.

До такої федерації мається, опріч політичних, також чисто економичні передумови. Україна - країна хлібна і звеликими промисловими можливостями в майбутності – кримський південь – це Рівьєра, кліматичні станції, виноградні і фруктові сади, яки одначе без українського хліба і українських виробів промислу обійтись не зможуть.

Державний сімбіоз кримських татар і українців подиктований є самою природою і ми думаємо, що ці резони, як найбільш переконуючі, візьмуть під увагу татарські політики і дійдуть для добра рідної країни до вигідного для українців і себе порозуміння.

Відродження, 1918, № 23, С. 1.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.