24 квітня 1918

24 квітня 1918: Кримське питання

Українська Народна Республіка своїм законом про національно-персональну автономію доказала свою до найвищого ступеня посунену національну толеранцію.

Телеграф приніс для нас дуже втішні відомости. Наші військові частини, при допомозі німецького війська, заняли головні стратегичні пункти і ця обставина дозволяє нам сподіватись, що в найближчих днях большовицька авантюра буде ліквідована.

З огляду на це кримське питання набірає незвичайної ваги для Української Народньої Республіки.

Український народ за останні два століття вів вперту і постійну боротьбу за північне і східне побережжя Чорного моря.

З ліквідацією кримського ханства російський уряд вів централістичну політику в відношенню до кримських татар, давніх мешканців Кримського Півострова, політику утисків і переслідовань, як національних, так також релігійних змагань татарського народу, що і було причиною, що татари цілями сотнями тисяч покидали рідний край, щоби осісти в єдиновірній Турції.

На покинуті землі пішла кольонізаційна хвиля українського народа, яка при допомозі плуга докотилась до північного підніжжя Кримських гір.

Тепер національно-територіяльне розміщення татар і українців таке, що національна територія татар обмежилась до південно-прибережньої смуги Криму, все що на північ покрила собою українська кольонізаційна хвиля.

Кількість людности і простір татарської національної території є того рода, що кримсько-татарська нація не може бути здібною до утворення самостійної державної організації і мусять опертись о якусь сильнішу державу, забезпечивши собі всю ширину національних прав і повноту національного розвію.

Такою найбільш демократичною державою може бути тільки Українська Народня Республіка, з якою Кримський півостров звʼязаний як найтісніще територіяльно і геоґрафично.

Українська Народня Республіка своїм законом про національно-персональну автономію доказала свою до найвищого ступеня посунену національну толеранцію, тож кримські татари, яким Україна не може заперечити прав на національне самовизначення може буть спокійна, що Українська Народня Республіка зробить з кримської національної території державний організм, звязаний з Україною в тісну федерацію.

До такої федерації мається, опріч політичних, також чисто економичні передумови. Україна - країна хлібна і звеликими промисловими можливостями в майбутності – кримський південь – це Рівьєра, кліматичні станції, виноградні і фруктові сади, яки одначе без українського хліба і українських виробів промислу обійтись не зможуть.

Державний сімбіоз кримських татар і українців подиктований є самою природою і ми думаємо, що ці резони, як найбільш переконуючі, візьмуть під увагу татарські політики і дійдуть для добра рідної країни до вигідного для українців і себе порозуміння.

Відродження, 1918, № 23, С. 1.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.