24 квітня 1918: Кримське питання

Телеграф приніс для нас дуже втішні відомости. Наші військові частини, при допомозі німецького війська, заняли головні стратегичні пункти і ця обставина дозволяє нам сподіватись, що в найближчих днях большовицька авантюра буде ліквідована.

З огляду на це кримське питання набірає незвичайної ваги для Української Народньої Республіки.

Український народ за останні два століття вів вперту і постійну боротьбу за північне і східне побережжя Чорного моря.

З ліквідацією кримського ханства російський уряд вів централістичну політику в відношенню до кримських татар, давніх мешканців Кримського Півострова, політику утисків і переслідовань, як національних, так також релігійних змагань татарського народу, що і було причиною, що татари цілями сотнями тисяч покидали рідний край, щоби осісти в єдиновірній Турції.

На покинуті землі пішла кольонізаційна хвиля українського народа, яка при допомозі плуга докотилась до північного підніжжя Кримських гір.

Тепер національно-територіяльне розміщення татар і українців таке, що національна територія татар обмежилась до південно-прибережньої смуги Криму, все що на північ покрила собою українська кольонізаційна хвиля.

Кількість людности і простір татарської національної території є того рода, що кримсько-татарська нація не може бути здібною до утворення самостійної державної організації і мусять опертись о якусь сильнішу державу, забезпечивши собі всю ширину національних прав і повноту національного розвію.

Такою найбільш демократичною державою може бути тільки Українська Народня Республіка, з якою Кримський півостров звʼязаний як найтісніще територіяльно і геоґрафично.

Українська Народня Республіка своїм законом про національно-персональну автономію доказала свою до найвищого ступеня посунену національну толеранцію, тож кримські татари, яким Україна не може заперечити прав на національне самовизначення може буть спокійна, що Українська Народня Республіка зробить з кримської національної території державний організм, звязаний з Україною в тісну федерацію.

До такої федерації мається, опріч політичних, також чисто економичні передумови. Україна - країна хлібна і звеликими промисловими можливостями в майбутності – кримський південь – це Рівьєра, кліматичні станції, виноградні і фруктові сади, яки одначе без українського хліба і українських виробів промислу обійтись не зможуть.

Державний сімбіоз кримських татар і українців подиктований є самою природою і ми думаємо, що ці резони, як найбільш переконуючі, візьмуть під увагу татарські політики і дійдуть для добра рідної країни до вигідного для українців і себе порозуміння.

Відродження, 1918, № 23, С. 1.