1918 | Історична правда

Максим Майоров: 10 фактів про політичні обставини Листопадового зриву 1.ХІ.1918

Після Листопадового зриву та реального встановлення української влади ситуація змінилася не одразу. Щойно 13 листопада, коли крах монархії Габсбургів став очевидним, була проголошена ЗУНР. Назва Галицька армія увійшла у вжиток з кінця січня 1919-го, а УГА – після переходу галичан до Денікіна у листопаді 1919 р.

2 листопада 2020

Павло Гай-Нижник: Нотатка про майбутнє погруддя Болбочану і визволення ним Криму

Не варто іти російським шляхом і прикрашати історію на догоду комплексам малоросійства ура-патріотів й не смішитися потім на публіці висловами типу "визволитель", "великий полководець" та плодити фейки чи напівфейки

17 вересня 2020

Станіслав Цалик: Скоропадський і кіно

Нещодавнє рішення уряду скоротити через коронавірус фінансування всієї культурної сфери – зокрема кінематографу, літератури, музеїв, театрів, закладів з реставрації об’єктів історико-культурної спадщини тощо – виглядає безпрецедентним не лише у порівнянні з постановами урядів інших країн Європи, які теж оголосили карантин. Воно є дивним і в контексті української історії

29 квітня 2020

Віталій Скальський: Персональний пенсіонер УНР Іван Нечуй-Левицький

Він доживав віку у доброчинному закладі-притулку для немічних, самотніх, безнадійно хворих та став першим, кому незалежна Україна надала державну пенсію

30 березня 2020

Пандемія-1918: карантин, щеплення та закриті кордони

Епідемічна ситуація влітку 1918 року була надзвичайно складною. Вже вісімнадцятий рік тривала шоста пандемія холери. Почалась пандемія "іспанки", її назвали "чума в мініатюрі". В кінці Першої світової війни поширилась епідемія віспи. Українська влада запровадила карантин, відкривала нові лікарні, організувала масове щеплення

23 березня 2020 — Любов Жванко

Січовики проти більшовиків. Петро Франко у боротьбі за Велику Україну

Петро Франко був ад'ютантом командира третьої сотні Українських Січових Стрільців Осипа Микитки. На початку березня 1918 року ця сотня відповідно до умов Берестейського мирного договору рушила, щоб звільнити Одесу, Запоріжжя та Херсонщину від більшовиків

19 грудня 2019 — Наталя Тихолоз

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.

4 грудня 2019 — Катерина Бартошевська

Перше міністерство здоров’я України

На початку травня 1918 року Гетьман Павло Скоропадський розпорядився створити Міністерство народного здоров’я та опіки. В УНР часів Центральної Ради такого міністерства не було. Медико-санітарна справа раніше перебувала у відомстві Міністерства внутрішніх справ, а потім окремого департаменту при уряді

14 листопада 2019 — Ольга Корнієнко, Сергій Шамара

Володимир Винниченко: Окривджений Каїн

Із небуття встала українська нація. Ні, не з небуття, а з забуття, з сорому, зі смороду, з вікової ковбані, де лежали ми придушені віковими, тяжелезними каміннями російського самодержавства. Революція за волосся витягла нас на світ божий і поставила на березі: а ну, марш, живи!

7 жовтня 2019

Від тюрми до булави: як Симон Петлюра очолив повстання проти гетьмана

Щойно вийшовши із Лук’янівської в’язниці Симон Петлюра організував антигетьманське повстання. На це йому знадобилось трохи менше тижня.

29 травня 2019 — Олександр Кучерук

Як три міністри і начальник Київської міліції викрали банкіра. Справа Абрама Доброго

Наприкінці квітня 1918 р. у Києві відбулася подія, яка стала гучним трилером українського політичного життя. Йдеться про так звану справу викрадення банкіра Абрама Доброго. Скандал став однією з підстав для державного перевороту.

10 травня 2019Павло Гай-Нижник

Лютий місяць. Міф про 5000 жертв більшовиків у Києві

Київ захопили більшовики. Вони стали убивати своїх ворогів.
Спочатку назвали число у девʼять тисяч жертв. Червоний Хрест нарахував пʼять тисяч.
Найгучніша смерть – вбивство митрополита Володимира. Найгучніша матеріальна втрата – пожежа будинку Грушевського на Паньківській.

12 березня 2019 — Олена Бетлій