19 квітня 1917

19 (6) квітня 1917: Всеукраїнський національний зʼїзд

Чорноморські матроси-українці наказали мені заявити першому вільному українському з'їзду, що волю України чорноморський флот буде захищати активно

Вчора в помешканні Купецького зібрання розпочався перший український національний зʼїзд представників політичних, культурних, професіональних, робітничих, селянських, військових та инших організацій на Україні, які приймають домагання широкої національно-територіяльної автономії України і всеї повноти політичного і культурного українського життя.

На зʼїзд прибуло коло 1000 делегатів від усяких організацій усієї Соборної України.

Зʼїзд відкрив проф. М.С.Грушевський промовою про завдання цього першого вільного всеукраїнського з'їзду, який має виявити гадку українського народу що до праці Центральної Української Ради в справі дальшого напряму роботи над утворенням ладу Вільної Української Землі.

Зазначуючи далі, що увесь український народ обіймає велика радість з приводу визволення від панського гніту, професор пропонує пригадати вдячністю тих працьовників-українців, що брали участь в повстанні війська та робітників, і повідомляє з'їзд, що від українського війська з Петрограда на з'їзд прибули два представники.

При цих словах всі встають "заля дрожить од грому оплесків та криків "Слава..."

М.С.Грушевський пропонує делегатів Петроградського українського війська — Овдіенка та Гайдая обрати за товаришів голови. Всіх охоплює і надзвичайно врочистий настрій. Знов крики "слава" й оплески.

Гайдай і Овдієнко виходять на кафедру. Члени конгресу витають представників славного революційного війська оплесками кілька хвилин.

М.С.Грушевський далі заявляє що від ушанування борців за волю України, гадка йде до тих, що за цю волю загинули, вполягли кістьми в вʼязницях.

Всі участники з'їзду, як один встають. В залі панує надзвичайна тиша. Потім співають "Вічну памʼять".

По скінченню співу збори приступають до виборів президіуму зʼїзду.

По пропозиції М.С.Грушевського на голову вибирається нащадок козацький представник Кубані Д.С.Єрастов, за товаришів голови: представники Петроградського українського війська Овдієнко і Гайдай, представники Київського українського війська полк. Глинський та салдат Колос, від селянства С.Єфремов і Х.Барановський, від робітників В.Винниченко, від української интелігенції О.І.Левицький і Ф.Р.Штейнгель, від українського духовенства О.Погорілко, від чорноморського флоту матрос панцирника "Синоп" Пелишенко.

Всіх обранців зʼїзд зустрів окликами "Слава".

Матрос Пелишенко, дякуючи за обрання, виступив з привітанням від чорноморців і сказав: „Чорноморські матроси-українці наказали мені заявити першому вільному українському з'їзду, що волю України чорноморський флот буде захищати активно".

Слова Пелишенка були вкриті гучними оплесками і окриками „Слава матросам-чорноморцям!..

Почесним головою з'їзду обрано М. Грушевського.

Робота з'їзду почалась рефератом Д. Дорошенка — "Державне право і федеративні змагання на Україні".

Зазначивши, що таке державне право та який буває устрій, референт спиняється на автономному ладу і докладно росказує про ту велику боротьбу та змагання за автономію України, яку на протязі 263 років провадили українські політичні діячі.

О. Я. Шульгин в своїй промові про „Федералізм та домагання демократичної Російської Республіки" дуже широко та докладно росповів про устрій федеративних держав усього світу і дійшов до висновку, що для справжнього щастя і добробуту всіх народів, що населяють Росію, вона повинна бути федеративною демократичною республікою, в якій український нарід, як і инші національності, матиме повне право творити свої справи державні і культурні; самостійно, автономно.

…

Перші Збори всеукраїнського національного зʼїзду закінчились в 4 год. дня.

Нова рада, 1917, № 8

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.