19 квітня 1917

19 (6) квітня 1917: Всеукраїнський національний зʼїзд

Чорноморські матроси-українці наказали мені заявити першому вільному українському з'їзду, що волю України чорноморський флот буде захищати активно

Вчора в помешканні Купецького зібрання розпочався перший український національний зʼїзд представників політичних, культурних, професіональних, робітничих, селянських, військових та инших організацій на Україні, які приймають домагання широкої національно-територіяльної автономії України і всеї повноти політичного і культурного українського життя.

На зʼїзд прибуло коло 1000 делегатів від усяких організацій усієї Соборної України.

Зʼїзд відкрив проф. М.С.Грушевський промовою про завдання цього першого вільного всеукраїнського з'їзду, який має виявити гадку українського народу що до праці Центральної Української Ради в справі дальшого напряму роботи над утворенням ладу Вільної Української Землі.

Зазначуючи далі, що увесь український народ обіймає велика радість з приводу визволення від панського гніту, професор пропонує пригадати вдячністю тих працьовників-українців, що брали участь в повстанні війська та робітників, і повідомляє з'їзд, що від українського війська з Петрограда на з'їзд прибули два представники.

При цих словах всі встають "заля дрожить од грому оплесків та криків "Слава..."

М.С.Грушевський пропонує делегатів Петроградського українського війська — Овдіенка та Гайдая обрати за товаришів голови. Всіх охоплює і надзвичайно врочистий настрій. Знов крики "слава" й оплески.

Гайдай і Овдієнко виходять на кафедру. Члени конгресу витають представників славного революційного війська оплесками кілька хвилин.

М.С.Грушевський далі заявляє що від ушанування борців за волю України, гадка йде до тих, що за цю волю загинули, вполягли кістьми в вʼязницях.

Всі участники з'їзду, як один встають. В залі панує надзвичайна тиша. Потім співають "Вічну памʼять".

По скінченню співу збори приступають до виборів президіуму зʼїзду.

По пропозиції М.С.Грушевського на голову вибирається нащадок козацький представник Кубані Д.С.Єрастов, за товаришів голови: представники Петроградського українського війська Овдієнко і Гайдай, представники Київського українського війська полк. Глинський та салдат Колос, від селянства С.Єфремов і Х.Барановський, від робітників В.Винниченко, від української интелігенції О.І.Левицький і Ф.Р.Штейнгель, від українського духовенства О.Погорілко, від чорноморського флоту матрос панцирника "Синоп" Пелишенко.

Всіх обранців зʼїзд зустрів окликами "Слава".

Матрос Пелишенко, дякуючи за обрання, виступив з привітанням від чорноморців і сказав: „Чорноморські матроси-українці наказали мені заявити першому вільному українському з'їзду, що волю України чорноморський флот буде захищати активно".

Слова Пелишенка були вкриті гучними оплесками і окриками „Слава матросам-чорноморцям!..

Почесним головою з'їзду обрано М. Грушевського.

Робота з'їзду почалась рефератом Д. Дорошенка — "Державне право і федеративні змагання на Україні".

Зазначивши, що таке державне право та який буває устрій, референт спиняється на автономному ладу і докладно росказує про ту велику боротьбу та змагання за автономію України, яку на протязі 263 років провадили українські політичні діячі.

О. Я. Шульгин в своїй промові про „Федералізм та домагання демократичної Російської Республіки" дуже широко та докладно росповів про устрій федеративних держав усього світу і дійшов до висновку, що для справжнього щастя і добробуту всіх народів, що населяють Росію, вона повинна бути федеративною демократичною республікою, в якій український нарід, як і инші національності, матиме повне право творити свої справи державні і культурні; самостійно, автономно.

Перші Збори всеукраїнського національного зʼїзду закінчились в 4 год. дня.

Нова рада, 1917, № 8

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".