АНОНС: Лекція історика Івана Хоми "Коновалець: хто, якби не він?"

Хартія-Хаб запрошує на лекцію історика Івана Хоми "Коновалець: хто, якби не він?", яка відбудеться 19 вересня у Києві.

Найчастіше про Євгена Коновальця ми читаємо чи чуємо як про полковника Армії УНР, командира Січових стрільців, засновника Української військової організації та першого голову ОУН. Але його політична й громадська біографія почалася значно раніше. І теж заслуговує на особливу увагу.

Ще до Першої світової війни він був одним із лідерів українського студентського руху в Галичині, брав участь у боротьбі за створення українського університету у Львові, працював у "Просвіті" та входив до керівництва Українського студентського союзу. Згодом був Київ і Січові стрільці – одне з найбоєздатніших формувань Армії УНР. Після поразки Української революції Коновалець не припинив боротьби за державність: очолив Українську військову організацію, а 1929 року став першим головою Організації українських націоналістів.

23 травня 1938 року радянські спецслужби вбили Євгена Коновальця у Роттердамі. У серпні 2026 року, через 88 років після його загибелі, його останки повернули в Україну та перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі.

У київському Хартія-Хабі поговоримо про Коновальця не лише як про військового та очільника ОУН. Простежимо його шлях від студентського й громадського діяча до військового командира та керівника визвольного руху. Поговоримо про його організаторські принципи, політичну та міжнародну діяльність, створення структур, які мали продовжувати боротьбу за українську державність, а також про те, чому радянські спецслужби вважали Коновальця настільки небезпечним.

Лектор – Іван Хома, історик, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Львівської політехніки.

Коли: 19 вересня, субота, 18:00

Де: Київ, Хартія-Хаб, вул. Шота Руставелі 39/41

Вхід вільний. Реєстрація обов'язкова за посиланням.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".