АНОНС: Лекція історика Івана Хоми "Коновалець: хто, якби не він?"

Хартія-Хаб запрошує на лекцію історика Івана Хоми "Коновалець: хто, якби не він?", яка відбудеться 19 вересня у Києві.

Найчастіше про Євгена Коновальця ми читаємо чи чуємо як про полковника Армії УНР, командира Січових стрільців, засновника Української військової організації та першого голову ОУН. Але його політична й громадська біографія почалася значно раніше. І теж заслуговує на особливу увагу.

Ще до Першої світової війни він був одним із лідерів українського студентського руху в Галичині, брав участь у боротьбі за створення українського університету у Львові, працював у "Просвіті" та входив до керівництва Українського студентського союзу. Згодом був Київ і Січові стрільці – одне з найбоєздатніших формувань Армії УНР. Після поразки Української революції Коновалець не припинив боротьби за державність: очолив Українську військову організацію, а 1929 року став першим головою Організації українських націоналістів.

23 травня 1938 року радянські спецслужби вбили Євгена Коновальця у Роттердамі. У серпні 2026 року, через 88 років після його загибелі, його останки повернули в Україну та перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі.

У київському Хартія-Хабі поговоримо про Коновальця не лише як про військового та очільника ОУН. Простежимо його шлях від студентського й громадського діяча до військового командира та керівника визвольного руху. Поговоримо про його організаторські принципи, політичну та міжнародну діяльність, створення структур, які мали продовжувати боротьбу за українську державність, а також про те, чому радянські спецслужби вважали Коновальця настільки небезпечним.

Лектор – Іван Хома, історик, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Львівської політехніки.

Коли: 19 вересня, субота, 18:00

Де: Київ, Хартія-Хаб, вул. Шота Руставелі 39/41

Вхід вільний. Реєстрація обов'язкова за посиланням.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.