28 серпня 1963 року Мартін Лютер Кінґ на мітингу у Вашингтоні висловив сподівання, що права чорношкірого населення будуть гарантовані по всій території США. Тоді це здавалося утопією. Але через півсторіччя чорношкірий американець став президентом країни.

Квартирні радіоточки-"брехунці" в часи СРСР щоденно з 14:00 до 15:00 замовкали на обідню перерву. Цією годинною паузою і користувалися провідні радіохулігани - скажімо, щоб транслювати на весь будинок рок-хіти. (рос)

Примирення з нагоди 70-річчя Волинської трагедії обертається зворотнім боком. Праві політики сіють ворожнечу. Назву гурту "Еней" порівнюють із "Гітлером", а безневинний кліп про сільські розваги вважають прихованою аналогією нападу українців на поляків.

"У світі стільки несправедливо-прикрого, що якби не було несправедливо-лагідного, то не варто було б жити" - писала Леся Українка про почуття до Климентія Квітки. До 100-х роковин з дня смерті письменниці - історія її шлюбу.

Загиблий під Смоленськом керівник польського Інституту національної пам’яті Януш Куртика казав: "Шухевич ніколи не буде героєм для поляків, але я розумію, чому він є героєм для українців. Щодо певних сторінок нашого минулого нам слід домовитися не домовлятися".

"Геноцид - політичне питання. Іде вибірковість: ми – жертви геноциду, інші - ні. Але тут немає невинних груп... УПА мала блискучі сторінки своєї історії. І не всі солдати УПА відповідальні за злочин. І не тільки поляки є жертвами".

Держава відмовляється від експерименту з передачею в концесію середньовічних і ранньомодерних замків. Чинні інвестори кажуть, що вітчизняна бюрократія не дає їм виконувати зобов'язання щодо збереження пам'яток. А нові інвестори не поспішають.

Адам Кисіль прагнув повернути лад, що існував на українських землях перед Хмельниччиною, коли шляхта була панівною. Але хотів надати впливу руській православній шляхті, до якої сам належав. Це метання між двома таборами призвело до логічного фіналу: "і від поляків я маю біду, і від своїх – русинів – також".

Путіна підтримує режим Асада, бо боїться колапсу держави. Цей страх він безпосередньо пережив під час спроби відокремлення Чечні, яка була брутально придушена у кривавій війні та протиповстанській діяльності з 1999 по 2009 рік...

"...Із космічної академії в Ленінграді, де він навчався у 1980-х, Процюка було виключено за місяць до закінчення п'ятого курсу - за український націоналізм. "О, Тарас із Рейтеру! Ми знаємо Тараса!", - такі вигуки захоплення мені не раз доводилось чути, ще коли він був живий..."

У щоденнику вченого з’явився запис, схожий на чіткий присуд досвідченого діагноста: "Навряд чи зможе за умов, які є в країні, відродитися Україна з суто українською мовою та культурою... Враження від української влади те ж — безсилля і бездарність."

Тільки об одинадцятій вечора помічник коменданта з поштою з ЦК наважився піти в кімнати Сталіна, де вмонтовані в меблі датчики цілий день показували відсутність руху. Вождь лежав на підлозі в малій їдальні - схоже, вже кілька годин паралізований. Піжамні брюки намочилися і Сталін замерз. (рос.)