Спецпроект

Поляк Адам Ротфельд вимагає від інституту "Яд Вашем" визнати Шептицького праведником

Колишній міністр закордонних справ Польщі Адам Ротфельд стверджує, що Митрополит Української греко-католицької церкви Андрей Шептицький повинен отримати титул "Праведника світу".

Цей впливовий польський політик наголошує, що неодноразові несправедливі рішення ізраїльського музею "Яд ва-Шем" щодо Шептицького лягають тінню на авторитет цієї установи.

Професор Адам Ротфельд – співголова польсько-російської комісії з важких питань та член так званої "групи мудреців" Північноатлантичного блоку. Саме ця група створила проект нової стратегії НАТО.

На думку Ротфельда, надання титулу праведника Андрею Шептицькому – справа честі для тих, хто зобов’язаний митрополитові життям. Про це він сказав радіо "Свобода".

Дискусію "Праведники та забуті" організували Музей історії польських євреїв, Фонд роду Шептицьких та тижневик Polityka. У цій дискусії взяли участь врятовані під час Голокосту євреї, а також відомі публіцисти, священики та історики, зокрема колишній посол Польщі в Ізраїлі Мацєй Козловський.

Учасники дебатів намагалися відповісти на запитання, чому меморіал пам’яті "Яд ва-Шем", всупереч неодноразовим зверненням урятованих євреїв, дотепер не визнав Шептицького "Праведником світу".

Під час дискусії йшлося про те, що особи, відповідальні за надання почесного титулу, керувалися антиісторичними аргументами. Зокрема, закидали Шептицькому співпрацю з фашистською Німеччиною, не вникаючи в нюанси й обставини воєнних подій, а також посилаючись на документи сумнівного походження.

"Люди, котрі в "Яд ва-Шем" ухвалювали рішення про ненадання титулу "Праведника" Андрею Шептицькому, мають досить слабке, можна навіть сказати – майже нульове уявлення про цю справу. Вони жили в інших обставинах, тож це рішення вони ухвалювали так само, як ухвалюється багато адміністративних рішень на підставі якихось доносів, папірців та різних документів, що були свідомо фабриковані, фальшовані", – сказав Адам Ротфельд.

Він розповів присутнім історію свого врятування. Він був одним із тих єврейських дітей, яких за дорученням Митрополита Шептицького переховували греко-католицькі монахи. Ченці з монастиря в селі Унів вивезли його ще 3-річним хлопчиком із рідного містечка Перемишляни на Львівщині й сховали в монастирі.

Адам – єдиний з усієї родини Ротфельдів, хто вцілів під час Голокосту. Загалом завдяки Шептицькому врятувалося 150 євреїв. Більшість із них – діти.
 
Україна - на четвертому місці у світі за кількістю "Праведників". Про те, як їх шукають, читайте в розділі "Дайджест"
 
У 2005 році Адам Ротфельд, на той час міністр закордонних справ Польщі, встановив в Унівському монастирі меморіальну дошку з подякою за порятунок героїчним братам Шептицьким. Ротфельд вважає дивним той факт, що "Яд ва-Шем", надаючи титул праведника Климентію Шептицькому, брату Андрея, злегковажив щодо головного організатора акції рятування євреїв.

Про несправедливе рішення "Яд ва-Шем" щодо Шептицького Ротфельд розмовляв із прем’єр-міністром, президентом та міністром закордонних справ Ізраїлю.

Ротфельд переконаний, що в "Яд ва-Шем" ухвалять справедливе рішення ще за життя тих, кого Шептицький врятував від смерті. Він каже, що у справі Андрея Шептицького є неспростовні докази його героїчної постави під час Голокосту.

А в коментарі для Радіо Свобода Ротфельд наголосив, що навіть колишній голова тієї комісії, котра не раз голосувала проти визнання Митрополита Шептицького "Праведником світу", незадовго до своєї смерті змінив свою думку, визнав свою помилку.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін