У Києві встановили пам'ятник на могилі відомого математика. ФОТО

На могилі українського математика, професора Василя Єрмакова (1845–1922) було відкрито пам’ятник.

Про це повідомляє Київське математичне товариство.

Український математик і педагог, професор Київського університету і Політехнічного інституту, член-кореспондент Петербурзької академії наук спочиває на Лук’янівському цвинтарі в Києві (ділянка № 21).

На цій ділянці кладовища поховано ряд видатних українських вчених. Зокрема, тут могили першого директора Інституту математики АН УРСР академіка Д. О. Граве (1863–1939) і одного з його наступників — академіка Г. В. Пфейффера (1872-1946), який був директором об’єднаного Інституту математики і фізики АН УРСР протягом 1941-44 рр.

Раніше на могилі Єрмакова була лише скромна табличка з непомітним написом. Пам’ятника не було, тому що вчений помер у важкі для нашої країни часи (1922 рік), останнім часом навіть голодував.

Ініціативу Київського математичного товариства зібрати кошти на пам’ятник щиро підтримали українські математики.

Фото: Олександр Барановський

У церемонії взяли участь співробітники й випускники КНУ імені Шевченка, Національного технічного університету "КПІ", Національного педуніверситету імені Драгоманова, Інституту математики НАНУ, члени Київського математичного товариства, працівники Педагогічного музею і Державного політехнічного музею.

Василь Єрмаков — один із корифеїв математичної науки в Україні. Випускник Київського університету Св. Володимира, він був відряджений для поглиблення знань за кордон, слухав лекції в Берліні й Парижі. Усім, хто вивчає вищу математику, відома ознака збіжності рядів за Єрмаковим. Спеціальні системи звичайних диференціальних рівнянь добре знані в світі під назвою систем Єрмакова.

Становлення викладання математичних дисциплін і наукових розробок у Київському університеті значною мірою завдячує діяльності Єрмакова. Він підготував ряд підручників і посібників з різних математичних дисциплін, які викладав.

Єрмаков також викладав на Вищих жіночих курсах. Він — один із засновників Фізико-математичного товариства у 1889 році, засновник (1884 рік) і редактор єдиного в Російській імперії науково-популярного математичного журналу — "Журнала элементарной математики". 

Лук’янівський цвинтар — один з найстаріших у Києві. Тут спочивають представники козацьких родів, видатні українські лікарі, вчені, композитори, актори, художники, а також жертви терору 30-х років ХХ ст. Від 1994 року - Державний історико-меморіальний заповідник.

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."