Посла РФ у Варшаві можуть вислати за "Польща сама винна у нападі Гітлера"

Влада Польщі не виключає можливості висилання за межі країни російського посла у Варшаві Сєрґєя Андрєєва.

Про це повідомляє tvn24 із посиланням на прес-аташе польського Кабміну Цезарія Томчика.

"Дипломатія має [такі] можливості, починаючи зі звичайної ноти протесту і закінчуючи висилкою дипломата з країни", - пояснив він, додавши, що приймати рішення відносно Андрєєва буде МЗС.

Як відомо, посол Андрєєв заявив про те, що Польща "частково винна" в нападі на неї в 1939 році гітлерівської Німеччини.

Також російський дипломат не вважає узгоджене з нацистами вторгнення радянських військ до Польщі в 1939-му актом агресії.

Також він не вважає репресіями знищення радянськими спецслужбами представників польського визвольного руху.

На думку представника польського уряду, дипломат, перебуваючи "в гостях", повинен покращувати міжнародні зв'язки, а не працювати на негативний імідж своєї країни.

"Слова посла стали для всіх нас ніби ляпасом", - наголосив Томчик.

Нагадаємо, у 2013 році генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв у сталінському стилі звинуватив кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ.

У 2010 році генеральний консул Росії у Львові Ґузєєв заявляв, що Україну "придумали австріяки", щоб розділити "два братні народи". Через кілька місяців його перевели з України.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.