АНОНС: Киянам пропонують зазирнути “під саркофаг” і послухати лекцію В'ятровича

У центрі столиці 25 квітня відкриється документальний мистецький проект до річниці Чорнобильської аварії.

Документальна інсталяція "Під саркофагом" — історичний та мистецький проект, що представляє наслідки використання "мирного" атома в умовах тоталітаризму.

Організатори — Український інститут національної пам’яті, Архів Служби безпеки України та Центр досліджень визвольного руху — обрали поєднання творчих образів, цифр та фактів.

За локацію проекту взято підземний перехід — місце, яке дозволяє відчути ефект перебування у замкненому просторі зони ураження або ширше — закритого від світу СРСР.

Історик Володимир В'ятрович працював з таємними раніше документами КГБ і певен: катастрофи на ЧАЕС було не уникнути.

Втім, причини далеко не техногенного характеру, хоча ще до 26 квітня ’86 року відбулося 5 аварій, 29 аварійних зупинок, 63 відмови обладнання. "Коріння ядерної катастрофи у Чорнобилі — у системі управління країною", — говорить дослідник.

Тож глядача закликають подивитися на катастрофу ширше, аніж лише як техногенну аварію.  

"Це була аварія цілої тоталітарної системи. Проект "Під саркофагом" показує паралелі між мутаціями живого організму внаслідок радіації та мутаціями суспільства внаслідок совка, які ми досі переживаємо", — говорять автори виставки.  

Опинитися "Під саркофагом" можна щодня з 25 до 29 квітня.

 

 

25 квітня 2016 року, 14:00 Відкриття інсталяції "Під саркофагом"

Місце: м. Київ, Європейська площа, підземний перехід між Українським домом та Національною філармонією

28 квітня о 18:30 запланована лекція історика Володимира В’ятровича "Катастрофа імені Леніна. Чорнобиль в документах КГБ".

Автори проекту: Володимир В’ятрович, Ольга Сало, Ярина Ясиневич. Над проектом працювали: Андрій Когут, Анна Олійник, Володимир Бірчак, Василь Ліпінський, Аліна Шпак. Дизайн: Ольга Сало. Виготовлення: GalNext.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Архів Служби безпеки України та Центр досліджень визвольного руху за сприяння Київської міської державної адміністрації.

Також стежте за оновленням інформації на сторінці заходу у мережі Facebook.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.