АНОНС: У Києві чеські та польські фахівці поділяться досвідом доступу до комуністичних архівів

У Києві відбудеться круглий стіл "Архіви комуністичних спецслужб. Центральноєвропейський досвід та практика" за участі польських і чеських фахівців.

Початок 1990­-х років минулого століття став переломним для країн Центрально-­Східної Європи. Один за одним валилися комуністичні режими.

Забезпечення відкритого доступу до архівів комуністичних спецслужб стало важливою передумовою незворотності процесів демократизації.

Законодавство та інституції, практичний досвід створення архівних установ, що перебрали до себе архіви комуністичних спецслужб, сучасний стан та перспективи в майбутньому — саме про схожі та відмінні риси Польщі, Чехії та України буде обговорюватися на міжнародному круглому столі 23 травня в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка.

Окрема сесія буде присвячена особливостям фондів та архівних документів, що зараз зберігаються в архівах колишніх спецслужб.

Участь у круглому столі візьмуть:

Рафал Леськевич – директор Бюро з надання доступу та архівації документів Інституту національної памʼяті (Польща) та

Павел Жачек – колишній директор Інституту досліджень тоталітарних режимів (Чехія).

Українським досвідом ділитимуться Андрій Когут і Володимир Бірчак (Архів СБУ).

До заходу запрошуються архівісти, історики, генеологи та всі охочі, кому цікава практика європейських держав у питанні доступу до архівів комуністичних правоохоронних органів і спецслужб.

Для участі прохання зареєструватися в онлайн-формі. Подія на "Фейсбуці" - тут.

23 травня, понеділок, з 14:00 до 17:30 

Місце:  Київ, вул. Володимирська, 60, зала засідань Вченої ради Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації.


«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.