АНОНС: У Кам'янці-Подільському на ІІ-му Культурному форумі буде окрема архівна програма

ІІ Культурний форум «Кам’яний острів» у Кам'янці-Подільському (22-29 вересня 2016 року) представить декілька заходів, присвячених архівній справі.

22 вересня, 13.20 – 14:50.


• відкрита лекція "Про що розповідають архіви КГБ?".

Доповідач: Ігор Кулик, історик, голова управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам'яті (Київ). 

Локація: історичний факультет Кам'янець-Подільського національного університету (К-ПНУ) імені Івана Огієнка, вул. Татарська, 14.

23 вересня, 09.30 – 11.00
 
• відкрита лекція "Використання кодування, шифрів і тайнопису в документах збройного підпілля ОУН-Б (кінець 1940-х - перша половина 1950-х років)". 

Доповідач: Володимир Ковальчук, історик, науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, співробітник Архіву СБУ (Київ).
 
Локація: історичний факультет К-ПНУ імені Івана Огієнка, вул. Татарська, 14.

• відкрита лекція "Фонди Центрального державного архіву зарубіжної україніки, як джерело для магістерських та кандидатських наукових проектів".

Доповідач: Дмитро Решетченко, історик, начальник відділу формування Національного архівного фонду Центрального державного архіву зарубіжної україніки (Київ).

Локація: історичний факультет К-ПНУ імені Івана Огієнка, вул. Татарська, 14.

17.00 – 18.00 

• відкрита лекція "Права дослідників генеалогії в архівах: міфи, законодавство та реальність". 

Доповідач: Віктор Долецький, директор Центру вивчення генеалогії "Пращур" (Вінниця). 

Локація: історичний факультет К-ПНУ імені Івана Огієнка, вул. Татарська, 14.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.