«Польща і Україна – зять і теща, а Росія – далека родичка із вибухонебезпечним характером» – заступник Глави МЗС Польщі

Те, що відбувається в Україні – не тільки на фронті, а й у сфері державних реформ, державних фінансів чи виборів наступного року – має принципове значення для нас і для майбутнього вигляду європейського порядку.

Таку заяву зробив заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький в інтерв’ю PAP.

Бартош Ціхоцький

Фото: PAP  

Чиновник не погодився з тезою про серйозні труднощі у відносинах Польщі з Україною. Він підкреслив, що Польща, поряд з США, Канадою та Великою Британією, є основою західної підтримки українських збройних сил, що захищають Європу від російської агресії.

Водночас, він відзначив, що існують труднощі в основному в ділянці історичного діалогу; він висловив стурбованість підтримкою деяких обласних адміністрацій українських націоналістичних кіл.

"Відносини між Польщею та Україною нагадують мені будинок, в якому живе велика родина різних поколінь. Черговий рецидив російського імперіалізму – це як візит непрошених гостей.

Зять і теща не перестануть обмінюватися компліментами з такої тривіальної причини, що за стіл сіла далека родичка, відома своїм вибухонебезпечним характером. А зараз серйозно – я не згоден з тезою про великі труднощі у відносинах з Україною" - відзначив Ціхоцький.

"Боротьба за правду про волинський злочин – це не лише питання очікувань поляків від українців. Це надзвичайно важливо для процесу формування української ідентичності. Я не хочу робити простих порівнянь, але, будь ласка, зверніть увагу на історію боротьби за правду про Катинь. Поки росіяни прагнули відшукати винних та жертв, розвиток демократичної Росії прогресував.

Домінуючий в офіційній українській риториці релятивізм злочину на Волині – наочним прикладом чого став візит президента Петра Порошенка до Сагрині 8 липня при паралельному відзначенні круглої річниці "кривавої неділі" в Луцьку за участю президента Андрея Дуди – не тільки важко прийняти для поляків, але це може означати виклик для демократизації України", - зазначив заступник міністра.

"У відносинах з Україною, на жаль, ми не можемо дозволити собі розкіш відкладати речі на майбутнє, все вимагає термінового врегулювання, повної співпраці та відданості обох сторін.

Те, що відбувається в Україні – не тільки на фронті, а й у сфері державних реформ, державних фінансів чи виборів наступного року – має принципове значення для нас і для майбутнього вигляду європейського порядку.

Пройшло 30 років, відколи Польща та Україна стали повністю відповідальними за свою долю. Таким чином, період романтичних поглядів один на одного вже минув, і настав час для зрілого і реального погляду очі в очі", - підсумував Бартош Ціхоцький.

Нагадуємо, що у першій декаді жовтня запланована зустріч між віце-прем’єром України та представниками Інституту національної пам’яті Республіки Польща у справі скасування заборони польським дослідникам вести роботи в місцях польських поховань на українських землях.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.