Вінницький архів створив он-лайн виставку про історію архівної справи

Майже 150 документів, починаючи з 1820-х років і до наших днів, презентував Державний архів Вінницької області в он-лайн експозиції, яка з’явилася на сайті закладу до Дня архівного працівника.

Про це пише Олеся Шуткевич для видання "День".

 Фото: "День"

Виставка складається з п’яти розділів. Перший містить матеріли про діяльність Вінницької губернської комісії, її засновників, а також перші згадки про становлення архівної системи на Поділлі зокрема.

У наступних представлені документи і світлини, які інформують про розбудову архівної справи у період визвольних змагань 1917–1921 років, більшовицького руху, голодомору та німецької окупації. Он-лайн експозиція дає повне уявлення про діяльність архівної установи від початку ХІХ століття і до сьогодення.

 Фото: "День"

"Архівна справа на Поділлі і Вінниччині зокрема зародилася ще в другій половині ХVІ століття, коли було створено Брацлавське воєводство й розпочали діяльність шляхетські суди: ґродський, земський та підкоморський.

Перша конкретна вказівка на існування місця концентрації архівних документів сягає 1580 року, коли через необережність сталася пожежа Вінницького замку, у якій згоріла переважна більшість королівських актів на маєтки місцевої шляхти, – розповідає головний спеціаліст відділу інформації закладу к.і.н. Костянтин Завальнюк.

– За козаччини ґродські та земські книги зберігалися при судах. А після відкриття у 1909 році у Вінниці окружного суду, дія якого поширювалася на 7 повітів Подільської губернії, при канцелярії старшого нотаріуса окружного суду було створено Вінницький нотаріальний архів, який дав старт повноцінній архівній діяльності.

 Фото: "День"

У 1920 році у Вінниці була створена архівна секція охорони пам’яток давнини, мистецтва і природи. У тому ж році при ній створено Подільський обласний архів, який складався з архівного, бібліотечного і бібліографічного відділів.

У вересні 1920 р. утворено Подільське губернське архівне управління при губнаросвіті, а Подільський обласний архів ліквідовано. А вже навесні 1922 році розпочалося створення Подільського губернського історичного архіву для зберігання дореволюційних архівних документів. Він був укомплектований з матеріалів Подільського та Кам’янець-Подільського архівних управлінь".

Реорганізація архівних закладів та їх перейменування тривали кілька років поспіль, то через новий адміністративно-територіальний поділ (1930 р.), то у зв’язку із запровадженням нових структур і штатів, то через окупацію.

Все це відображено в представлених документах: книгах записів, указах, циркулярах та положеннях. Особливо цікавими є звіти архівних службовців. Вони є унікальним джерелом з вивчення історії архівної справи краю, які чекають своїх дослідників.

Усі документи експозиції представлені у вільному доступі. Переглянути їх можна, не виходячи із дому, достатньо прости зайти на сайт архіву у розділ "Документальні виставки".

Читайте також:

В інтернеті з’явився оцифрований архів найбільшого українського видання Польщі

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей