Спецпроект

АНОНС: У Дніпрі покажуть фільм на основі щоденника мешканця гетто під час Голокосту

17 квітня в Музеї "Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні" покажуть документальний фільм про Голокост "Книга проклять. Щоденник Беньяміна Берковича" за участі автора – білоруського режисера, лауреата премії "За духовне Відродження" Юрія Горульова.

Про це повідомляє Prostir.museum.

Беньямін Беркович - один із в'язнів Новогрудського гетто в Білорусі. У 2005 р. в архіві Єврейського історичного інституту Варшави знайшли його щоденник.

 

Перед ліквідацією гетто автор щоденника передав його поляку Ромуальду Пеляховському, своєму довоєнному знайомому, і попросив зберегти. Після війни, з ризиком для родини, Пеляховський під час репатріації таємно вивіз щоденник до Польщі і передав його до Єврейського історичного інституту.

У фільмі автор розкриває ще одну сторінку з історії Голокосту на території Білорусі і намагається дослідити ставлення різних поколінь ізраїльських євреїв до антисемітизму і питань помсти в сьогоднішніх умовах. Разом із режисером по слідах долі Берковича йдуть Майкл Каган, інженер з Ізраїлю, і Тамара Вершицька, директор історичного музею Новогрудка.

17 квітня, середа, 18.00

Місце: м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4/26, Центр "Менора", Музей "Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні", відеозала (3-й поверх, ліфт Б).

Вхід вільний.

Довідки за телефоном: 050-452-21-63

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін