Спецпроект

АНОНС: Засідання програми Seminarium «Фотодокументи епохи Голодомору: особливості виявлення, атрибуції, інтерпретації»

На тему «Фотодокументи епохи Голодомору: особливості виявлення, атрибуції, інтерпретації» будуть говорити на черговому засіданні програми Seminarium у Києві.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

На обговорення винесено такі теми:

- особливості виявлення фотодокументів епохи Голодомору, їх атрибуції, верифікації;

- колекції світлин Александра Вінерберґера, Марка Залізняка, Миколи Боканя та ін.: місця, умови зберігання, (не)коректні підтекстівки;

- "колгосп є зовсім невдячна організація": фотограф Марко Залізняк та його світлини і спогади про епоху Голодомору;

- оприлюднення документальних фотографій Голодомору закордоном у 1930-х рр.: хто, як і де публікував;

- (не)навмисні фальшування фотодокументів епохи Голодомору: приклади, причини поширення помилково атрибутованих фотографій.


Партнери:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет; Національний університет "Києво-Могилянська академія", кафедра історії; Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", кафедра історії; Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Навчально-науковий інститут історії та права; Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра політичних наук; Національний музей історії України.


Час: 10 грудня, вівторок, 15:00.


Місце: вул. Михайла Грушевського, 4, Конференц-зала, ауд. 615 (6-й поверх).


Вхід вільний

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.