ЦУМ представив фільм, створений до його 80-річчя. ВІДЕО

Головний універмаг України і знакове місце Києва — ЦУМ — вирішив порадувати своїх гостей цілим фільмом зі спогадів.

Про це повідомляє видання "НВ".

 
ФОТО: ЦУМ

У це важко повірити тим, хто вперше побачив київський ЦУМ в останні роки, але найвідоміший універмаг столиці в грудні цього року відсвяткував своє 80-річчя.

ЦУМ на перетині вулиць Хрещатик і Богдана Хмельницького, який сьогодні об'єднує shopping-простори і фуд-хол, кінотеатр і вражаючі панорамні тераси з видом на серце міста, прийняв перших відвідувачів 1 травня 1939 року.

В рамках святкування цієї дати команда ЦУМ представила створений у партнерстві з Visa документальний фільм ЦУМ 80. У майже 50-хвилинній стрічці глядач дізнається, як київський ЦУМ став саме таким, яким ми його знаємо сьогодні.

Режисером документального фільму ЦУМ 80 виступив Павло Кільдау, відомий своїм авторським почерком, що відображається у використанні жанрових міксів.

"Для мене найголовніше — це відчуття. Я хочу, щоб глядачі сприймали цей фільм на рівні почуттів, пов'язаних насамперед зі своїм життям і досвідом. Наш фільм — це не просто історичне кіно, це немов сімейний альбом чи улюблена платівка, яку ти слухаєш знову і знову", — коментує свою роботу ЦУМ 80 Павло Кільдау.

 
ФОТО: ЦУМ

Для створення фільму-спогаду автори використовували знайдені в міських архівах відеохроніки, рідкісні фотографії та мемуари колишніх співробітників ЦУМу, а також розповіді тих, чиє життя і діяльність пов'язана з головним універмагом столиці сьогодні.

Як розповідає Кільдау, йому з командою довелося провести більше двох тижнів у державному архіві, відбираючи кадри радянської хроніки, яку було використано в стрічці.

Сюжетна лінія документального фільму ЦУМ 80 у хронологічному порядку розповідає глядачам головні події з життя центрального універмагу, паралельно показуючи, як змінювалося навколишнє місто, кияни і сама мода.

Ідея створення фільму виникла в лютому цього року, коли, готуючись до святкування ювілею, команда ЦУМ вирішила відтворити одну з його вітрин середини 60-х років.

Тоді було виявлено раніше не опубліковані знімки і спогади колишніх співробітників, які було вирішено зберегти в мультимедійному форматі та створити з них своєрідний пам'ятний відеоальбом.

 
ФОТО: ЦУМ

"Виявивши рідкісні фотографії та мемуари колишніх співробітників ЦУМу, ми немов відкрили скриню зі скарбами, якими захотіли поділитися з усіма.

Перші шість місяців пішли на підготовку і збір матеріалів, а наступні півроку — на знімальний процес і монтаж", — розповідає керівник відділу креативу і зв'язків з громадськістю ЦУМ Маруся Коваль.

Втім, історія була б неповною без розповідей про сьогоднішні дні. Тому глядачі можуть зануритися в повсякденну атмосферу універмагу: поспостерігати за роботою баїнг-директора Ольги Чайки на виставці Pitti Uomo у Флоренції, погостювати на бекстейджі зйомок рекламної кампанії ЦУМ в Карпатах, а також послухати історії тих, чиє життя і діяльність так чи інакше перетинається з універмагом в серці Києва.

Зокрема, телеведучої Тетяни Цимбал, письменника Станіслава Цалика, театрознавця Бориса Куріцина, історика моди Галини Кокоріної, народного артиста України Григорія Чапкіса, дизайнерів Антона і Ксенії Шнайдер, дизайнера Руслана Багінського, генерального директора ЦУМ Євгена Мамая та багатьох інших.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.