Спецпроект

Справу визнання митрополита Андрея Шептицького Праведником Народів Світу можуть розглянути повторно

Про таку заяву ізраїльського інституту «Яд Вашем» повідомив синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ о. Юстин Бойко, один із ініціаторів листа із проханням визнання праведного митрополита Андрея Шептицького Праведником народів світу.

Про це йдеться на сайті Синоду єпископів УГКЦ.

Митрополит Андрей Шептицький
Митрополит Андрей Шептицький

9 січня 2020 року на ім`я Голови координаційної ради ювілею 150-ліття від дня народження блаженного Климентія Шептицького з національного меморіалу катастрофи і героїзму "Яд Вашем" надійшла відповідь у справі звернення щодо визнання митрополита Андрея Шептицького Праведником народів світу.

З таким проханням до згаданої інституції звернулися учасники міжнародної наукової конференції: "Отець Климентій Шептицький (1869–1951): життєвий і духовний шлях блаженного Католицької Церкви", яка проходила у Львові 16 листопада 2019 року.

У відповіді підписантам згаданого звернення пані Катя Гусарова, керівник сектору країн СНД у відділі "Праведники народів світу" Яд Вашем, звертає увагу на те, що "питання про нагородження митрополита Андрея не раз піднімалося і обговорювалося спеціальною комісією з присвоєння цього почесного звання.

Серед членів комісії був і равин Давид Кахане, який брав участь в обговоренні цього питання. Через широко відомі причини (співпраця з німецькими окупантами, участь у створенні дивізії СС "Галичина") комісія не прийняла позитивного рішення".

При цьому офіційний представник Інституту "Яд Вашем" зазначає, що "справу митрополита Андрея можна повернути на повторний розгляд, якщо будуть отримані невідомі дотепер документи і свідчення, які по-новому висвітлюють діяльність митрополита в період німецької окупації".

Слід зазначити, що у справі вивчення спадщини митрополита Андрея УГКЦ знаходиться на початковому етапі, адже до сих пір немає жодної окремої наукової інституції, яка б займалася цим питанням.

Зрештою, питання беатифікації митрополита Андрея у багатьох аспектах також впирається у питання детального вивчення його життя і діяльності.

Цього року виповнюється 155 років від дня народження праведного митрополита Андрея. В УГКЦ переконані, що кожну таку дату повинні використовувати для ознайомлення ширшого загалу нашого суспільства з його думками та ідеями, цінностями, на яких він будував життя Церкви і України.

Радянські служби безпеки утримували цілі департаменти, які десятиліттями працювали над очерненням постаті митрополита Андрея, адже прекрасно розуміли, що він є символом не тільки УГКЦ, але й символом незалежної України. А тому, потрібно буде ще дуже багато часу, щоб належно пізнати і осмислити його спадщину.

Беатифікація митрополита Андрея, на яку сподівається УГКЦ, відкриє дорогу до його публічного почитання як святого мужа Церкви. Але, завдання пізнати його спадщину і передати її наступним поколінням ніхто за нас не виконає.

У певній мірі процес беатифікації митрополита Андрея тісно переплітається з процесом його визнання Праведником народів світу.

Визнання митрополита Андрея Праведником народів світу для українців — це питання історичної справедливості, а для врятованих ним євреїв — це питання честі і боргу перед Мойсеєм Українського народу, який у XX ст. у часи Другої світової війни став також своєрідним Мойсеєм, який рятував їх перед знищенням тоталітарною системою нацизму.

Мюнхенський договір 1938: зрада напередодні війни

Годинник на празькому головному вокзалі, пойменованого на честь Вудро Вілсона, показував третю годину дня. З щойно прибулого потягу на перон вийшов високий акуратно вдягнений чоловік поважного віку – колишній міністр торгівлі Великобританії, а нині просто лорд Уолтер Ранcімен. Надворі було третє серпня 1938 року. Лорд Ранcімен прибув в Прагу із непростим завданням – переконати президента Чехословаччини Едварда Бенеша віддати прикордонні області своєї країни німецькому Райху.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza