В Аргентині знайшли список із 12 тис. нацистів, що жили в країні

В Аргентині знайшли документи з іменами 12 тисяч нацистів, які мешкали у цій південноамериканській країні у 1930-х роках. У багатьох із них були відкриті рахунки в швейцарському банку.

Про це повідомляє ВВС. України.

 
ФОТО: WIESENTHAL.COM

Про знахідку повідомив Центр Симона Розенталя, який спеціалізується на розслідуванні злочинів та пошуку нацистів.

Представники центру вже звернулися до керівництва банку Credit Suisse з проханням надати інформацію про рахунки, відкриті в банку Schweizerische Kreditanstalt – це стара назва Credit Suisse.

"Ми вважаємо, що на цих рахунках зберігаються грошові кошти, викрадені нацистами в євреїв", - йдеться у повідомленні центру.

Документи, про які йде мова, нещодавно були знайдені в одному з приміщень колишнього штабу нацистів в Буенос-Айресі.

Нацистська Німеччина почала привласнювати власність євреїв у 1930-х роках, у 1940-х значну її кількість викрали.

До, під час і після Другої світової війни кілька південноамериканських країн, включаючи Аргентину, були надійними притулками для нацистів, оскільки при владі в них перебували військові диктатори, лояльні до нацистської Німеччини.

Одним із найвідоміших нацистів, що переховувалися в Аргентині, є Адольф Ейхман, завідувач відділу гестапо, який відповідав за "остаточне вирішення єврейського питання". Після війни він втік до Аргентини й тривалий час жив там під несправжнім іменем.

У 1960 році його викрали ізраїльські спецслужби, і у 1962-му, після гучного судового процесу в Ізраїлі, Ейхмана стратили через повішання.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.