Листування президента УНР Андрія Лівицького — на сайті Е-архіву

Листування Президента УНР в екзилі Андрія Лівицького оцифровано та доступно в Електронному архіві визвольного руху

До 141 річниці від дня народження Андрія Лівицького Центр досліджень визвольного руху підготував описи та опублікував на Е-архіві збірку листів Андрія Лівицького. Зі сканами можна ознайомитися на сайті електронного архіву українського визвольного руху.

Повністю колекція документів оцифрована архівом Служби зовнішньої розвідки України.

Андрій Лівицький — громадський та політичний діяч, дипломат, член Центральної Ради, прем'єр-міністр Уряду УНР, президент УНР в екзилі.

Центр досліджень визвольного руху дякує за допомогу в описі колекції студенту історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка Владиславу Береговому.

 

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей

Помилка Михайла Терещенка

Тут би йому і зрозуміти все та направити сили, а головне всі гроші, саме в цей напрямок, повернутись в Київ, поставити чітку і виграшну ставку на Україну. Але ні... він ставить все на "зеро", бажаючи отримати абсолютно повний контроль, всю імперію, вибороти для себе мрію демократичної Росії, яка настільки ж примарна, як і його віра в те, що в казино приносять успіх ставки на дати народження матері і бабусі