На Львівщині на цеглу розібрали рештки костелу

У селі Черниця Миколаївського району на Львівщині місцева громада розібрала руїни костелу 20-х років XX століття

Як повідомляє портал Zaxid.net, цеглу з розібраного костелу селяни планують віддати на потреби місцевої активної парафії УГКЦ. А на місці пам'ятки встановлять скульптуру Матері Божої з родиною.

"Був собі костелик — стала купа цегли на продаж. Знищено за участі місцевого населення та Львівської національної академії мистецтв", — написав  у Facebook 25 березня архітектор, активіст у сфері порятунку культурної спадщини Іван Щурко.

Вигляд костелу незадовго до повного руйнування
Вигляд костелу незадовго до повного руйнування
Іван щурко

Костел був збудований поруч із маєтком Вітольда Стефануса та рільничою школою у 1920-х роках. Після ліквідації радянською владою у селі католицької громади, костел використовували як склад і спортивний зал. З 1990-х років стояв пусткою і руйнувався.

Маєток Вітольда Стефануса з 1990-х років перебуває на балансі Львівської національної академії мистецтв. Натомість розібраний костел, як виявилось, нікому не належав, статусу памʼятки не мав і державній охороні не підлягав.

Голова громади Роман Сидор стверджує: "Люди вирішили, що то краще розібрати і на тому місці поставити пам'ятний хрест. Цеглу мають забрати на церкву, а там все розчистити. Хочуть будувати біля церкви культурно-просвітницький центр".

Місцеві мешканці планують встановити на місці розібраного костелу лавочки, освітлення, бруківку та табличку з історією костелу.

Цегла з розібраного костелу
Цегла з розібраного костелу
іван щурко

В історії села відомий схожий факт сторічної давності. У 1911 році мешканці Черниці хотіли розібрати стару дерев'яну церкву XVIII століття, але тоді таке рішення заборонив австрійський уряд, зважаючи на архітектурну цінність храму.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.