Кінопремія "Золота Дзига" оголосила переможців

Стрічка Антоніо Лукіча «Мої думки тихі» стала найкращим фільмом 2019 року. Премію глядацьких симпатій отримав фільм – «Крути 1918».

По три "Золоті Дзиги" зібрали фільми "Захар Беркут" і "Вулкан", повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Загалом список переможців виглядає так:

Найкращий фільм – "Мої думки тихі", режисер Антоніо Лукіч, продюсери Дмитро Суханов, Алла Біла

Почесна нагорода "За внесок у розвиток українського кінематографа" - народна артистка України Ада Роговцева

Премія глядацьких симпатій – "Крути 1918", режисер Олексій Шапарєв, продюсер Андрій Корнієнко

Найкращий документальний фільм – "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго", режисер Надія Парфан, продюсер Ілля Гладштейн

Найкращий короткометражний ігровий фільм – "У нашій синагозі", режисер Іван Орленко.

Найкращий короткометражний анімаційний фільм – "Кохання", режисер Микита Лиськов, продюсер Андрій Границя

Відкриття року – Антоніо Лукіч, "Мої думки тихі"

Найкраща режисерська робота – Наріман Алієв, "Додому"

Найкраща жіноча роль – Ірма Вітовська, "Мої думки тихі"

Найкраща чоловіча роль – Ахтем Сеітаблаєв, "Додому"

Найкраща жіноча роль другого плану – Наталя Сумська, "Чорний ворон"

Найкраща чоловіча роль другого плану – Віктор Жданов, "Вулкан"

Найкраща операторська робота – Вадим Ільков, "Вулкан"

Найкраща робота художника-постановника – Владлен Одуденко, "Захар Беркут"

Найкращий сценарій – Антоніо Лукіч, Валерія Кальченко, "Мої думки тихі"

Найкраща пісня – "Мавка-Русалка", фрік-кабаре Dakh Daughters, "Гуцулка Ксеня"

Найкраща музика – Тимур Полянський, Dakh Daughters, "Гуцулка Ксеня"

Найкращий звук – Борис Петер, "Вулкан"

Найкращий монтаж – Тетяна Ходаківська, Володимир Запрягалов, "Фокстер і Макс"

Найкращі візуальні ефекти – Артем Сушильников, Дмитро Овчаренко, "Фокстер і Макс"

Найкращий грим – Алла Леонова, "Захар Беркут"

Найкращий дизайн костюмів – Антоніна Белінська, "Захар Беркут"


Церемонія вручення Четвертої Національної кінопремії "Золота Дзиґа" вперше проходила в онлайн-режимі. Номінантів і переможців оголошували у прямій трансляції.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.