Винесено вирок за осквернення пам’ятника Бандері

Галицький районний у місті Львові суд виніс вирок одному зі студентів, що облив червоною фарбою пам’ятник Степанові Бандері на початку року

Як повідомляє ZAXID.NET, юнаку призначили чотири роки ув'язнення, однак звільнили від покарання з іспитовим терміном.

 

5 лютого 2021 року двоє юнаків облили червоною фарбою пам'ятник Степанові Бандері у Львові. 11 лютого поліцейські затримали вандалів – студентів віком 19 та 24 роки з Хмельницької області, які навчаються у Львові.

У процесі слідства з'ясувалось, що студентам заплатили по 1000 грн за те, щоб вони облили пам'ятник фарбою. Поліція уже знайшла замовника злочину і проти нього ведеться окреме розслідування. Відомо, що він замовив осквернення пам'ятника Бандері через власну ідеологічну неприязнь. Майнову шкоду від дій вандалів оцінили у 7100 грн.

29 квітня Галицький районний суд розглянув справу щодо одного з двох студентів Володимира Тищук. Хлопець визнав свою провину і підписав угоду з прокурором про визнання винуватості. Згідно з цією угодою, Володимиру Тищуку призначили чотири роки позбавлення волі, але звільнили його від цього покарання з іспитовим терміном два роки. Це означає, що студент перебуватиме на волі, однак упродовж двох років має періодично з'являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання, навчання та роботи.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.