У головному кіноархіві Бразилії сталася пожежа

У місті Сан-Паулу виникла пожежа у одному з павільйонів Бразильської сінематеки – головного кіноархіву країни.

Про це повідомляє Globo.

Світлина ілюстративна
Світлина ілюстративна

Перший сигнал про пожежу в одному з павільйонів Бразильської сінематеки надійшов до пожежної служби в четвер близько 18 години за місцевим часом (00:00 за Києвом). Загальна площа сховищ, розташованих за адресою загоряння, становить 6 356 квадратних метрів, тут знаходяться близько 240 тисяч кіноплівок.

Повідомляється, що на місці інциденту працювали 15 машин і близько 50 пожежників, які локалізували загоряння, причиною якого, за попередньою інформацією, стали профілактичні роботи в системі кондиціонування повітря.

За словами пожежників, в приміщеннях, де сталася пожежа, зберігалися фільми, датовані 1920-1940 роками, і історичні документи. Вогнеборці наголосили, що цінний вміст архівів "практично не постраждав".

Поліція розпочала розслідування цього інциденту.

Зазначається, що ще у квітні співробітники цього кіноархіву в соцмережах попереджали про небезпеку пожежі. Вони відзначали критичний стан архівів та небезпеку самозаймання нітроцелюлозної плівки.

Варто звернути увагу на той факт, що за 74 роки існування архіву він аж 4 рази пережив пожежі. В результаті останнього інциденту у 2016 році були втрачені близько 500 робіт.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.