У Маріїнському парку встановили сцену на місці масових поховань учасників Української революції. ФОТО

У Києві в Маріїнському парку почали монтувати сцену на місці масових поховань учасників революції 1917-1921 років.

Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Володимир Прокопів, передає видання LB.

"Цікаво, чи виконавців нічого не бентежило, коли на могилах встановлювали сцену? Проблема навіть не у формальних дозволах, а в тому, що монтажні роботи відбувалися прямо на братському похованні учасників української революції 1917-1921 років", - написав він у фейсбуці і опублікував фото.

Прокопів наголосив, що це поховання знаходиться в реєстрі нерухомих пам'яток.

"Зверніть увагу на фото – сцена стоїть просто таки на пам'ятному знаку. Не хочеться моралізувати, але хіба не можна було встановити сцену в іншому місці?" - прокоментував він знімки.

Конструкції сцени охоплюють зруйнований під час подій Євромайдану пам'ятник на братській могилі учасників Жовтневого збройного повстання 1917 року.

У листопаді 1917 на цьому місці поховали учасників повстання-робітників заводу "Арсенал" і солдатів, які воювали з військами штабу Київського військового округу. При цьому історики припускають, що на цьому місці ховали не лише більшовиків, а взагалі всіх, хто пав у боях 1917 року. Братські могили створювалися на місці Маріїнського парку й після подій 1917 року.

Пам'ятник мав вигляд виконаної з червоного граніту урни. Його зруйнували приблизно в 20-х числах лютого 2014.


Читайте також: Жертви і могили в київському Маріїнському парку

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.