Історична пам'ять має важливе значення для безпеки – Дробович

Історична пам'ять відіграє важливе значення для опору агресивним впливам.

Про це сказав директор Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович під час зустрічі з молоддю у Львові в межах Київського безпекового форуму, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Історична пам'ять має важливе значення в такому понятті, як "м'яка сила". Це про здатність опиратися агресивним впливам. Можна мати багато танків, ракет і літаків – і програти війну. Тому що люди, які мають ними керувати, вирішили перейти на бік ворога.

У нас є приклади з 2014 року. Події в Криму показують, що більшість людей не були готові воювати, використовувати свій потенціал з дуже багатьох причин, але одною з них була багаторічна системна "гуманітарна акція", те що називається ІПСО – інформаційно психологічна операція, яка здійснювалася проти українського населення в Криму. І ми бачимо наслідки", - наголосив Дробович.

За його словами, втрата історичної пам'яті посилює вразливість. Як приклад він навів події 1917-21 років – проголошення УНР та мрію про незалежну українську державу після розпаду імперії. Україна тоді хоч і проголосила незалежність, але програла, попри те що десятки тисяч людей захищали її зі зброєю в руках.

"Мені здається, що Україна винесла таки урок. І той факт, що зараз 2021 рік і ми маємо 30-річну державу, відновлену незалежність і усвідомлюємо тисячолітні традиції державності на цій території, робить нас сильнішими.

І чим краще ми усвідомлюємо, хто ми, через що пройшли, чого коштувала нам ця незалежність, тим сильнішими ми будемо, тим краще ми зможемо користуватися танками, ракетами і тією допомогою, що надають нам союзники", - вважає директор УІНП.

На його думку, зараз головне – зробити національно-патріотичне виховання сучасним, якісним, аби не допустити його перетворення на новий "совок". Як вдалий приклад національно-патріотичного виховання директор інституту наводить "Пласт", який сприяє всебічному патріотичному вихованню і самовихованню української молоді на засадах християнської моралі, виховує почуття ідентичності, розкриває історичні процеси та боротьбу за нашу державність.

Про український борщ з історичними приправами

На початку 2020 року київський ресторатор Євген Клопотенко виступив з благородною ініціативою внести культову українську страву – борщ – до списку світової нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Справу підтримало Міністерство культури. 1 липня 2022 року борщ включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони

Принцип доміно. З чого почалася Велика Війна

Сім пострілів сербського студента Гаврила Принципа призвели до початку Першої світової війни. Але чому вбивство спадкоємця престолу Габсбургів мало такі катастрофічні наслідки для всього людства? Хто побачив, що політичні сили розставлені, як доміно, і запустив механізм, який перекроїв карту Європи?

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі