Як українці поховали СРСР на референдумі. ВІДЕО

Сьогодні вийшла восьма серія історичного проєкту «10 Днів незалежності України». Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року став останнім цвяхом у домовину СРСР, який припинив своє існування через 25 днів після його проведення.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

 

Це був дуже ризикований крок — провести всенародний референдум у грудні 1991 року. Тоді ніхто не проводив соціологічних кампаній і не вивчав настроїв населення. Захід також у нас не вірив. Та що там Захід — навіть наші дружні сусіди та країни Балтії не визнали Україну незалежною республікою після проголошення Акту про незалежність. І причин цьому було багато.

Україна тоді видавалася потенційно нестабільною, розділеною за історичними кордонами, мовними і релігійними ознаками.

Її майбутнє на той момент було абсолютно непрогнозованим і був високий ризик того, що потенційна нова держава обере шлях тоталітаризму, а не демократії — при владі все ще були комуністи.

Крім того, на території України був розміщений один із найбільших арсеналів ядерної зброї у світі. Це неабияк відлякувало. 

Коли на початку серпня 1991-го до українського парламенту приїхав президент США Джордж Буш-старший, він закликав депутатів відмовитися від прагнень незалежності.

Справа у тому, що перед поїздкою в Україну Буш отримав секретний звіт ЦРУ, де розглядалися чотири можливі сценарії майбутнього для СРСР. Світлих серед них не було.

У трьох прогнозах Україна залишалася разом з Москвою — навіть якщо відділяться Балтійські республіки. Останній передбачав повний розпад Союзу — стратеги ЦРУ вважали його катастрофічним і рекомендували робити все можливе, щоб уникнути цього.

Попри відсутність зовнішньої підтримки і спроби комуністів усіма силами зберегти Радянський Союз, українські націонал-демократи робили все можливе, щоб наблизити українську незалежність.

Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року став останнім цвяхом у домовину СРСР, який припинив своє існування через 25 днів після його проведення.

Як українці повалили радянського монстра — дивіться у восьмій серії проєкту "10 Днів незалежності України"

Переглянути попередні серії проєкту можна тут.

Довідково. Проєкт "10 Днів незалежності України" реалізовано Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Команда проєкту:

Володимир В'ятрович – автор та ведучий, Андрій Сайчук – сценарист, Леся Вакулюк – сценаристка, Яків Любчич – режисер, Михайло Смуток – виконавчий продюсер, Олександр Попенко – оператор, Костянтин Пузанкін – дизайнер, Олександр Климань – звукорежисер та композитор, Юлія Білоус та Катерина Бєслік – стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова – грим, Тетяна Колісник – редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк – наукові консультанти, Микола Попелуха – редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич – продюсерка, Лідія Тополевська – фінансистка, Анна Олійник – директорка, Дмитро Гузій – юридична підтримка.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.