На Волині встановлено два місця поховань вояків Армії УНР

На Волині за підтримки УКФ реалізується науково-дослідний проект «Місця пам’яті Української революції 1917-1921 рр. на Волині». Проект передбачає пошук місць, які пов’язані з діячами чи подіями сторічної давнини.

 
Могила підхорунжого 6-ї Січової стрілецької дивізії Михайла Гупала у селі Мокрець Ковельського району

Історику та редактору "Історичної правди" Віталію Скальському вдалось віднайти та зафіксувати два поховання вояків Армії УНР.

Одне поховання виявлене у селі Мокрець Ковельського району. Там похований підхорунжий Армії УНР Михайло Гупало. Він загинув у роки Другої світової війни уже як сотник УПА.

Друге поховання – у селищі Цумань Луцького району. На старому кладовищі збереглось поховання козака Армії УНР Данила Лучка. Про нього досі не була відома дата та обставина смерті. Напис на пам'ятнику та віднайдений в архіві метричний запис дозволяють встановити такі дані.

 
Могила козака Армії УНР Данила Лучка у Цумані

Інформація про ці місця пам'яті досі була відома хіба що місцевим мешканцям та краєзнавцям. Тепер інформація буде впорядкована та передана для розміщення на сайті "Імена самостійної України".

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.