У Чернівцях відкрили Меморіал Героїв Небесної Сотні

На окремих бетонних стелах зобразили портрети Героїв Небесної Сотні з Чернівців – Олександра Щербанюка та Василя Аксенина. Портрети змінюють один одного, якщо дивитися на пам’ятник з різних боків.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Під час урочистостей були присутні родини загиблих Героїв, ветерани АТО/ООС, волонтери, чиновники та духовенство, котре після спільного молебню освятило пам'ятні знаки.

"Цей пам'ятник будувався дуже довго. Але це ще один крок до гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні. Тато був на Майдані кілька разів. А коли побачив, що почалися розстріли 18 лютого, він швидко зібрався і поїхав до Києва. Це було кульове поранення... Таке враження, що для нього Майдан тривав усе життя. Адже він завжди намагався зробити для людей навіть більше, ніж для себе", - сказав син Героя Небесної Сотні із Чернівців Богдан Аксенин.

Квіти до підніжжя стели поклали рідні, військові, громадські діячі та небайдужі городяни. А студенти показали мініспектакль про Революцію Гідності.

"Сьогодні для мене дуже хвилюючий день, бо відкривають Меморіал Героїв Небесної Сотні. Для мене Майдан там, у Києві, почався, але не закінчився. Кожна перемога не приходить просто так, все треба виборювати і чимось жертвувати. І Майдан - це боротьба у нашому розумі", - поділилася думками дружина загиблого Героя Небесної Сотні Наталя Щербанюк.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.