Комітет із Шевченківської премії оприлюднив шортлист творів на третій тур

Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив “короткий” список літературно-мистецьких творів, допущених до третього туру.

Про це йдеться на сайті комітету.

 

"14 січня відбувся другий тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що за результатами відбору до участі у третьому турі конкурсу допущені літературно-мистецькі твори за номінаціями: "Література", "Літературознавство і мистецтвознавство", "Публіцистика, журналістика", "Музичне мистецтво", "Візуальні мистецтва", "Кіномистецтво" та "Театральне мистецтво".


Зокрема, у номінації "Література" до участі у третьому турі конкурсу допущені:

- Тамара Дуда (Тамара Горіха Зерня). Роман "Доця";

- Сергій Нечитайло (Осока). Книга прози "Три лини для Марії";

- Володимир Пузій (Володимир Аренєв). Книга прози "Заклятий меч, або Голос крові";

- Борис Херсонський. Книги поезій "Вклонитися дереву", "Сталіна не було".


У номінації "Літературознавство і мистецтвознавство":

- Дмитро Горбачов. Книга "Лицарі голодного Ренесансу";

- Григорій Грабович (США). Цикл статей "Переосмислюючи Павла Тичину - переосмислюючи український модернізм";

- Олена Кашуба-Вольвач. Виставковий проєкт "Олександр Богомазов: творча лабораторія";

- Аліса Ложкіна. Книга "Перманентна революція. Мистецтво України ХХ - початку ХХІ ст."


У номінації "Публіцистика, журналістика": Андрій Бондар. Книга "Ласощі для Медора" та Микола Рябчук. Книга "Лексикон націоналіста та інші есеї".


У номінації "Музичне мистецтво": Ярина Винницька, Оксана Линів, Доминіка Чекун, Іван Небесний. Концерт-візитівка "Ковчег Україна" та Олег Шпудейко. Альбом "Madrigals".


У номінації "Візуальні мистецтва": Микита (Нікіта) Кадан. Персональна виставка "Камінь б'є камінь" та Тіберій Сільваші. Інсталяція "Крила".


У номінації "Кіномистецтво": Аліна Горлова. Документальний фільм "Цей дощ ніколи не скінчиться" та Катерина Горностай. Повнометражний ігровий фільм "СТОП-ЗЕМЛЯ".


У номінації "Театральне мистецтво": Тамара Трунова , Наталя Ворожбит, Юрій Ларіонов, Андрій Ісаєнко, Валерія Ходос. Вистава "Погані дороги" Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, а також – Іван Уривський, Петро Богомазов, Остап Ступка, Олександр Форманчук. Вистава "Пер Гюнт" Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.