Вахтанг Кіпіані та справа Василя Стуса серед претендентів на Шевченківську премію-2021

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка завершив прийом документів і творів на здобуття Національної премії 2021 року.

Про це йдеться на сайті Комітету.

 

Всього до розгляду представлено 51 твір у шести номінаціях.

Так, у номінації публіцистика, журналістика представлені:


1. Асєєв Станіслав – книга есеїв "В ізоляції".


2. Бебик Валерій (автор і ведучий), Лященко Юрій (генеральний менеджер проєкту), Устюжаніна Анастасія (режисер Телеканалу "Київ"). Публіцистичний мультимедіапроєкт "Український Херсонес: антична історія Севастополя / Ukrainian Chersonese: an antic history of Sevastopol".


3. Білозерська-Воронова (Білозерська) Олена – Книга "Щоденник нелегального солдата".


4. Гальченко Сергій – книга "Остап Вишня. Невеселе життя. Документальна біохроніка".


5. Житня Людмила – книга "Чорнобиль - очима жінок".


6. Кіпіані Вахтанг – книга "Справа Василя Стуса".


7. Палинський Віктор – книга есеїв про поетів, прозаїків, митців "Час творити"


8. Пепа Вадим – книга "Слово про антського короля Божа".


9. Романчук Олег – книга публіцистики воєнного часу "Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи."


10. Шевченко Володимир – трилогія про Устима Кармалюка: "Ой, Кармелюче, по світу ходиш", "Ой родився Кармалюка в селі на Поділлі...", "Вийся, вийся, хміль листатий".


Як відомо, премія вручається до дня народження Тараса Шевченка — 9 березня.

Нагадуємо, що Дарницький районний суд 19 жовтня ухвалив рішення, яким частково задовольнив позов народного депутата від "Опозиційної платформи – За життя" Віктора Медведчука проти головного редактора "Історичної правди" Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat про заборону видання і поширення книги "Справа Василя Стуса".

В Офісі президента України заявили, що "взяли до відома" рішення Дарницького суду щодо книжки Вахтанга Кіпіані. І наголосили, що "цензура в Україні прямо та недвозначно заборонена Конституцією. У будь-яких проявах".

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.