Оголошено довгий список претендентів на Шевченківську премію

Відбувся перший тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2021 року, на якому визначили довгий список авторів і їхніх творів

Про це повідомляє suspilne.media з посиланням на сайт премії

 

У засіданні комітету премії з взяли участь: голова комітету й телеведучій Юрій Макаров, заступниця голови комітету й літературознавиця Тамара Гундорова, театральний режисер Дмитро Богомазов, кінознавець Володимир Войтенко, театрознавиця Майя Гарбузюк, театральний режисер і актор Ростислав Держипільський, акторка Римма Зюбіна, музична критикиня Любов Морозова, музичний журналіст Ігор Панасов, диригент Віктор Плоскіна, мистецтвознавець Михайло Рашковецький, генпродюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю Юлія Сінькевич, журналістка й літературознавиця Ірина Славінська, поет і літературознавець Остап Сливинський, літературний критик Євгеній Стасіневич.

Після обговорення висунутих літературно-мистецьких творів члени комітету проголосували за претендентів і сформували список творів, допущених до участі у другому турі.

Література

  • Герасим'юк Олена - книга поезій "Тюремна пісня".
  • Жежера Віталій - цикл есеїв "Відкладене літо" та авторські колонки останніх років.
  • Запека Віталій - антивоєнний роман "Цуцик".
  • Лебедєва Катерина - роман "22: Містичний випадок на Вознесенському узвозі у Києві".
  • Луцишина Оксана - роман "Іван і Феба".
  • Мастєрова Валентина - роман "Тобі скажу".
  • Махно Василь - роман "Вічний календар".
  • Рафєєнко Володимир - роман "Мондегрін (пісні про смерть і любов)".

Публіцистика, журналістика

  • Асєєв Станіслав - книга есеїв "В ізоляції".
  • Білозерська-Воронова (Білозерська) Олена - книга "Щоденник нелегального солдата".
  • Житня Людмила - книга "Чорнобиль ‑ очима жінок".
  • Кіпіані Вахтанг - книга "Справа Василя Стуса".
  • Романчук Олег - книга публіцистики воєнного часу "Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи".

Музичне мистецтво:

  • Андрусик Олександра (директорка агенції), Шимальський Євген (співзасновник агенції), Сула Катерина (виконавча продюсерка) ‑ Музичне агентство "УХО" - цикл "Архітектура голосу".
  • Козаренко Олександр (піаніст) - цикл концертів.

Кіномистецтво

  • Васянович Валентин (автор сценарію, режисер-постановник, оператор-постановник), Одуденко Владлен (художник-постановник) - художній фільм "Атлантида".
  • Ворожбит Наталка (режисер, автор сценарію) - фільм "Погані дороги".
  • Іллєнко Михайло (автор сценарію, режисер), Різоль Андрій (продюсер), Кришталович Олександр (оператор), Адамович Роман (художник), Іллєнко Іванна (виконавиця ролі Катерини) - національний фільм "ТОЛОКА".

Театральне мистецтво

  • ·Білоус Андрій (режисер, автор інсценізації (лібрето), перекладач), Колеснікова Ніна (хореограф-постановник), Бекіров Усеін (композитор), Орлов Борис (художник-постановник, виконавець головної ролі) - вистава "Шинель" за однойменною повістю Миколи Гоголя Київського національного академічного Молодого театру.
  • Вовкун Василь (режисер), Небесний Іван (композитор), Іпатьєва Ганна (художниця костюмів) - опера "Лис Микита" Івана Небесного Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.
  • Лавренчук Євген (режисер) - опера "LaTraviata" Одеського національного академічного театру опери та балету.
  • Маслобойщиков Сергій (автор інсценізації, режисер-постановник, художник-сценограф), Рудюк Наталія (художник по костюмах), Бегма Олександр (композитор) - вистава "Verba" за мотивами драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня" Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Візуальне мистецтво

  • Вайсберг Матвій (художник), Живкова Олена (куратор, заступник з наукової роботи) - виставка "Матвій Вайсберг у музеї Ханенків";
  • Євсеєва Тетяна - мистецький проєкт "Кам'яні вишиванки Нової Каховки" (дослідження, концептуалізація, захист, відновлення та популяризація культурної спадщини регіону).
  • Михайлов Борис (художник) - відеопроєкція та фотоінсталяція "Випробування смертю"".
  • Семенюк Василь (художник) - графічне оформлення книги "Кобзар", цикл живописно-графічних творів "Мій Шевченко".
  • Федірко Анатолій (художник) - арт-проєкт "Арт фабрика ім.prof.К.Малевича".

Другий тур конкурсу на здобуття Національної премії 2021 року заплановано провести наприкінці грудня 2020 року.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.