Альбом унікальних світлин за 30 років незалежності презентували та виклали у вільний доступ

Фотоальбом «Незалежність. Найкращий час» / «Independence. Prime Time» Український інститут національної пам’яті та видавничий дім «Антиквар» презентували 26 січня в інформаційному агентстві «Укрінформ». Видавничий проєкт присвячений 30-річчю проголошення незалежності України

Більшість зі світлин, що увійшли до фотоальбому, опубліковані вперше. Його електронна версія вже є у вільному доступі.

 

Окремі фото з видання як виставковий проєкт наразі експонуються у приміщенні пресцентру "Укрінформу", а згодом з'являться у вікнах інформагентства.

На сторінках фотоальбому 30 років незалежності показані крізь об'єктив  фотокореспондентів  "Укрінформу". Фотоархів агентства – найбільший в країні, він налічує понад пів мільйона фото, тож саме там зберігається найповніший фотолітопис нашої новітньої державності.

"У нас була ідея створити візуальну історію незалежності для людини з будь-якою освітою та бекграундом. Щоб будь-хто міг погортати сторінки і зрозуміти, що таке незалежність, відчути її", – зазначив під час презентації голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Презентований фотоальбом є не просто ілюстрованою історією України, а радше сфокусованим поглядом на шлях, пройдений країною за цей час, на сумні, радісні, хвилюючі та пам'ятні події, свідками й учасниками яких ми були. Кожному з п'яти розділів видання передує есе публіциста, письменника й театрального критика Віталія Жежери, яке допомагає відчути атмосферу й дух на нашому спільному шляху у 30 років завдовжки.

"У цій добірці закарбована пам'ять, – зауважив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. – Фотоальбом дає змогу зануритися в історію, яка була різною. Там, зокрема, відображена наша війна на Сході з росіянами. Завдяки цим фото кожен може заново відчути  події, які переживала країна упродовж 30 років. І, як на мене, дуже пасує назва "Найкращий час", тому що у незалежності поганих часів не буває".

Фотоальбом вийшов друком у видавничому домі "Антиквар". Його директорка Ганна Шерман розповіла, як відбувалася робота над проєктом, зокрема відбір фото. Презентацію повністю можна подивитися на ютуб-каналі  "Укрінформу".

Участь у події взяли дипломати і журналісти. Зокрема, дипломат, міністр закордонних справ у 2007–2009 роках Володимир Огризко, Надзвичайний та Повноважний Посол України з 2001 по 2005 рік Андрій Веселовський. Вони відзначили, що альбом є двомовним – українською та англійською мовами, й зауважили, що видання може бути корисним для дипломатичних місій України.

Електронна версія фотоальбому вже доступна для всіх на сайті Українського інституту національної  пам'яті.

Друковану версію інститут надаватиме у відповідь на обґрунтований запит. Інструкція, як надіслати такий запит.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.