Які пам’ятні дати і ювілеї відзначатиме Україна у 2022 році

Верховна Рада України визначила пам’ятні дати і ювілеї, що відзначатимуться на державному рівні у 2022.

Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату ВР.

 

17 грудня парламент ухвалив постанову про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2022-2023 роках (№6406). Ініціаторами постанови стали народні депутати – члени Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики.


Відповідно до постанови, у 2022 році на державному рівні відзначатимуться:

100 років із часу заснування Лесем Курбасом театру "Березіль" (нині – Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка (1922);

80 років із часу створення Української Повстанської Армії (1942);

25 років із часу польоту у космос першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка (19.11–05.12.1997);

14 січня – 140 років із дня народження Івана Огієнка (митрополита Іларіона) (1882–1972), церковного, громадського та політичного діяча, історика церкви, мовознавця, лексикографа, педагога;

2 лютого – 210 років із дня народження Євгена Гребінки (1812–1848), письменника, педагога, видавця, громадського діяча;

18 лютого – 70 років із дня народження Джеймса-Ернеста Мейса (1952–2004), історика, політолога, громадського діяча, дослідника Голодомору 1932–1933 років в Україні;

21 березня – 160 років із дня народження Миколи Пимоненка (1862–1912), художника, педагога;

22 березня – 180 років із дня народження Миколи Лисенка (1842–1912), композитора, педагога, хорового диригента, етнографа, громадського діяча;

30 березня – 130 років із дня народження Стефана Банаха (1892–1945), вченого, математика, одного із засновників сучасного функціонального аналізу;

15 квітня – 200 років із дня народження Юрія Шкрібляка (1822–1884), різьбяра, основоположника гуцульського різьблення по дереву; травня – 140 років із дня народження Кирила Стеценка (1882–1922), композитора, хорового диригента, священника, громадського діяча;

17 квітня – 140 років із дня народження В'ячеслава Липинського (1882–1931), історика, соціолога, державного та політичного діяча, публіциста, теоретика українського консерватизму, основоположника державницького напряму історіографії та політології, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;

1 червня – 120 років із дня народження Зої Гайдай (1902–1965), оперної та камерної співачки, педагогині;

17 червня – 140 років із дня народження Ігоря Стравінського (1882–1971), композитора, диригента;

12 липня – 130 років із дня народження Бруно Шульца (1892–1942), письменника, художника;

15 липня – 130 років із дня народження Мілени Рудницької (Лисяк-Рудницької) (1892–1976), громадської та політичної діячки, журналістки, письменниці, педагогині, голови центральної управи Союзу Українок;

9 серпня – 170 років із дня народження Варвари Ханенко (1852–1922), меценатки, колекціонерки творів мистецтва, музейної діячки;

30 серпня – 100 років із дня народження Павла Глазового (1922–2004), поета, гумориста, сатирика;

23 вересня – 150 років із дня народження Соломії Крушельницької (1872–1952), оперної співачки, громадської діячки, педагогині;

25 вересня – 90 років із дня народження Анатолія Солов'яненка (1932–1999), оперного співака, громадського діяча, Героя України;

10 жовтня – 130 років із дня народження Михайла Кравчука (1892–1942), вченого, математика, академіка, репресованого;

21 жовтня – 350 років із дня народження Пилипа Орлика (1672–1742), політичного, державного та військового діяча, гетьмана України, упорядника "Конституції Пилипа Орлика";

30 жовтня – 140 років із дня народження Михайла Бойчука (1882–1937), художника-монументаліста, графіка;

2 листопада – 120 років із дня народження Сергія Лебедєва (1902–1974), вченого, електротехніка, розробника перших у континентальній Європі електронних обчислювальних машин МЕОМ, академіка;

4 листопада – 150 років із дня народження Богдана Лепкого (1872–1941), письменника, перекладача, літературознавця, художника, педагога, громадського діяча;

14 листопада – 110 років із дня народження Андрія Малишка (1912–1970), поета, перекладача, літературного критика;

19 листопада – 100 років із дня народження Юрія Кнорозова (1922–1999), вченого, історика, етнографа, дослідника культури майя, мовознавця;

3 грудня – 300 років із дня народження Григорія Сковороди (1722–1794), філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога;

7 грудня – 130 років із дня народження Олени Степанів (1892–1963), військової та громадської діячки, географині, історикині, репресованої, учасниці боротьби за незалежність України у ХХ столітті;

18 грудня – 130 років із дня народження Миколи Куліша (1892–1937), драматурга, громадського діяча, публіциста, представника "Розстріляного Відродження", репресованого;

31 грудня – 130 років із дня народження Михайла (Михайля) Семенка (1892–1937), поета-футуриста, журналіста, представника "Розстріляного Відродження", репресованого та інших.


Дні пам'яті у 2022 році:

75-ті роковини проведення польською комуністичною владою акції "Вісла" – примусових депортацій українців з українських етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя (28.04.–12.08.1947, День пам'яті – 28.04.2021);

75-ті роковини від початку проведення радянськими карально-репресивними органами операції "Захід" – масової депортації населення Західної України до Сибіру (21.10.1947);

50-ті роковини від початку "великого погрому" – операції КҐБ "Блок" проти українських дисидентів (12.01.1972).


Дні пам'яті:

90-ті роковини Голодомору 1932–1933 років в Україні

Лист про Україну як незалежну державу 1711 року

За документами зі шведських архівів ми можемо детально простежити традицію шведських королів підтримувати боротьбу козаків за незалежність України. Шведські королі вбачали у козаках надійних партнерів, які могли допомогти Швеції гарантувати безпеку в регіоні Балтійського моря і стримати загарбницькі амбіції Московії. Ще в 1623 році шведський король Густав ІІ Адольф розмірковував над можливістю підтримати боротьбу козаків за незалежність

Про український борщ з історичними приправами

На початку 2020 року київський ресторатор Євген Клопотенко виступив з благородною ініціативою внести культову українську страву – борщ – до списку світової нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Справу підтримало Міністерство культури. 1 липня 2022 року борщ включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони

Антибільшовицький Блок Народів. Нове прочитання

Матеріали про Антибільшовицький Блок Народів (АБН), які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України, дають змогу в нинішній ситуації під дещо іншим кутом зору подивитися на імперську політику Москви в усі періоди її існування в тих чи інших державних утвореннях і належним чином оцінити зусилля діячів українського-національно-визвольного руху, які намагалися об’єднати поневолені народи в боротьбі з імперією зла, застерігали увесь цивілізований світ бути пильними, згуртованими і не мати жодних ілюзій стосовно справжніх намірів кремлівських керманичів

Принцип доміно. З чого почалася Велика Війна

Сім пострілів сербського студента Гаврила Принципа призвели до початку Першої світової війни. Але чому вбивство спадкоємця престолу Габсбургів мало такі катастрофічні наслідки для всього людства? Хто побачив, що політичні сили розставлені, як доміно, і запустив механізм, який перекроїв карту Європи?