Григорію Сковороді створили Instagram-сторінку

Впродовж 300 днів користувачі соцмережі зможуть “спілкуватись” із філософом

Агенція суспільних комунікацій Republic запустила Instagram-сторігку Григорія Сковороди. Зробили це в межах кампанії "Skovoroda.today", присвяченій 300-річчю від дня народження українського філософа.

 

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила засновниця консалтингової групи One Philosophy, яка ініціювала кампанію, Наталія Попович.

Вона наголосила, що ідея кампанії полягає у тому, аби знайомити українців із постаттю Сковороди не в один день чи через якийсь один виставковий проєкт, а упродовж 300 днів – аж до 300-річчя філософа.

"Сьогодні наша агенція суспільних комунікацій Republic запустила кампанію "Skovoroda.today" та разом із партнерами диджиталізувала Сковороду. Для нас важливо будувати більш життєстійке українське суспільство, тому ми інвестуємо в довгострокові культурно-просвітницькі проєкти. У час, коли свобода нашої країни вкотре під загрозою, усвідомлення власної культурної ідентичності, переосмислення нашої спадщини, плекання особистої та національної свободи – особливо важливі... Вірю, що тривалий 300-денний діалог зі Сковородою – це, як 300 кроків українців до свободи, які допоможуть кожному відчути актуальність його ідей для викликів сучасності", – написала Наталія Попович.

"Осучаснений Сковорода" 300 днів поспіль спілкуватиметься з українцями в Instagram, "де буде мотивувати, святкувати, пояснювати, рекомендувати й дивувати".

Теми

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.