Російські агресори убили колишнього в'язня Бухенвальда

У Харкові від російської бомби загинув 96-річний колишній в'язень нацистських концтаборів Борис Романченко

Про це повідомляє Меморіал пам'яті концентраційних таборів Бухенвальд та Дора-Міттельбау. Романченко був одним із звільнених із цих таборів і раніше працював із фондом меморіалу, був віцепрезидентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора.

"Як ми дізналися від родичів, наш друг Борис Романченко, який пережив концтабори Buchenwald, Peenemünde, Dora і BergenBelsen, загинув минулої п'ятниці внаслідок вибуху бомби у своєму будинку в Charkiw. Ми глибоко стривожені", – сказано в повідомленні Меморіалу.

Російська бомба потрапила у багатоповерховий будинок у Харкові, де він проживав, його квартира згоріла.
Борис Романченко народився 20 січня 1926 року в селі Бондарі Конотопського району на Сумщині. У 1942 році його вивезли на примусові роботи до нацистської Німеччини, за спробу втечі арештований гестапо. Пройшов через ув'язнення у нацистських концтаборах Бухенвальд, Равенсбрюк, Міттельбау та Берген-Бельзен.
 
 
 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.